Коли мої дочці було півтора року вона знала багато слів: мама, тато, баба, киця і інші. А ось після двох років вона замкнулась і перестала розмовляти.
Ми з нею постійно читаємо книги, я з нею розмовляю і запитую її, а вона не говорить зі мною. Я почала переживати чи все гаразд з нею? А потім я вирішила піти до лікаря. Він оглянув дитину і сказав, що все гаразд і я перебільшую.
Але я не змогла заспокоїтись, бо у мене троє дітей. Двоє старших добре розмовляли з півторарічного віку.
Я дуже боюсь, що дочка не буде ніколи розмовляти. У моєї подруги схожа ситуація. Вона до чотирьох років водила дочку по лікарях і вони сказали, що якщо вона в п’ять років не почне говорити, то буде мовчати завжди.
Вона постійно з нею розмовляє і запитує її, але та відмовляється відповідати. Зараз їй уже вісім років, а вона продовжує мовчати. Тому я дуже переживаю, що з моєю дочкою теж так буде.
Свекруха постійно мені говорить, що діти у її віці уже давно говорять. Вона каже, що з Оленою щось не так. Вона свариться на мене через те, що я нічого не роблю. Я сама дуже переживаю, а тут ще Марина Іванівна нагнітає ситуацію.
Моя мати каже, що я теж почала пізно говорити і я даремно переймаюсь. Після розмови з нею я трішки заспокоїлась, але з кожним приходом свекрухи я починаю хвилюватись заново. Вона постійно розповідає історію в яких діти так і не почали розмовляти.
Я переживаю. Дитині майже три роки, а вона нічого не каже. Можливо, ви мені щось порадите? Бо я не знаю, що мені робити.