Ми довго збирали на нашу мрію, а родичі цим зловживають

Моє дитинство пройшло в сиротинці. Мої батьки померли, а бабуся не змогла б нас з братом одна виховувати, проте кожні вихідні вона забирала нас до себе й відчували її любов та ласку. В 14 років я познайомився зі своєю майбутньою дружиною, вона теж повна сирота.

Коли нам було по 18 ми почали знімати маленьку квартирку на закрайку міста й мріяли про майбутнє. Вирішили для себе, що хочемо жити на морі й прийняли рішення поїхати на заробітки.

Так і сталося. Через 7 років вічних переїздів за кордоном та жахливих умов праці, у 25 років ми переступили поріг омріяного будинку на березі моря. Власного будинку. Ми зіграли весілля, моя Настя завагітніла, й ми почали здавати кімнати в нашому будинку. З того й жили. От так у 25 років мені вдалося влаштувати своє життя.

Я завжди підтримував спілкування з братом, проте він обрав для себе інший шлях. Багато спілкувався з друзями, любив випити, гуляка ще той. У 23 він взявся за голову, влаштувався працювати на завод та знайшов дівчину. Я просто видихнув в цей момент. Я був такий радий за нього і мріяв, аби все в його житті було добре. Він також зіграв весілля, вони з жінкою працювали разом на заводі та у них з’явилися двоє діток.

Одного разу брат подзвонив мені:

– Діма, я можу приїхати до тебе?

– Звичайно приїжджай.

Я подумав що у мого брата виникли якісь проблеми, можливо він хоче поговорити, ну або приїздить з сім’єю познайомити з дітками.

Вже за годину брат стояв на порозі мого будинку з компанією молодих чоловіків.

– Слухай, в мене в друга весілля й ми хочемо йому влаштувати вечірку! Нас тут небагато, всього 7 хлопців, можна ми гульнемо в тебе вдома? У моря все ж таки, є де відпочити.

Я оторопів у цей момент. Побачивши мою реакцію брат почав виправдовуватись:

-Ну чого ти, ми ж брати. Так важко організувати відпочинок рідному брату з компанією?

В мене в цей момент були зайняті всі кімнати. Та справа навіть не цьому, я 7 років з дружиною збирав копійку до копійки, аби втілити нашу мрію в реальність. Натомість мій брат увесь цей час гуляв, проводив час з друзями. І от я тільки повірив, що він взявся за голову та на тобі, знову за старе.

– Вибач Артем, але в мене всі кімнати зайняті. До того ж дружина й діти вдома. Я не дозволю вам поселитись у мене й шкодити наше майно.

–Ну і зануда ти, Діма.

Сказавши це брат попрямував у авто, де його вже чекали веселі друзі. Він навіть не хотів зайти, аби побачити своїх племінників, він не зайшов поздороватись з моє дружиною, він просто хотів вчергове згадати молодість. Це той випадок, коли вечірка з хлопцями важливіша за час з жінкою та дітьми, важливіша за спілкування з рідним братом.

Закривши ворота я зайшов та обійняв свою дружину та дітей. Подзвонив його дружині й розповів про ситуацію. Виявилося, що вона нічого не знала і їй Артем сказав, що я захворів і він їде мене навістити. Ось так, він навіть здатен на брехню заради чергової вечірки. Я зрозумів, що зробив правильно й колись рідний брат мене зрозуміє.

 

Оцените статью
Ми довго збирали на нашу мрію, а родичі цим зловживають