Ми не запросили на весілля родичів моєї дружини

Ми з Оленою вирішили зробити дуже маленьке весілля. Запросили тільки дружку і дружбу. Ми думали розписатись, а потім піти з друзями у парк, щоб вони нас сфотографували. Після фотосесії піти у кафе і там відсвяткувати. Ми з дружиною багато не заробляємо, тому грошей на шикарне весілля у нас немає. До нас на розписку мала прийти моя мати, але вона планувала бути тільки в РАЦСі. Після розписки вона піде додому, а ми з дружбою і дружкою поїдемо робити фотографії та в кафе.

У дружини є велика родина: батьки, четверо сестер і один брат. Два роки назад вони посварились через будинок у селі, який після смерті залишила їм бабуся – не могли вирішити, як поділити майно на всіх.

Ми вирішили родичів дружини не запрошувати і їм нічого не говорили про весілля. Але за декілька днів до розписки, до Олени подзвонила її мати і сказала, що знає, що вона виходить заміж, їй розповіла матір нашої дружки.

Вона сказала, що ми не плануємо святкувати, ми заберемо документи з РАЦСу і з двома  свідками скромно пообідаємо в кафе.

У день нашого весілля ми з дружиною приїхали до РАЦСу з дружбою та дружкою і прийшла моя мати, а через декілька хвилин приїхала родичі моєї дружини. Ми були дуже здивовані коли їх побачили і не знали як реагувати.

– Вітаємо Вас. Знаю, що ви нас не чекали, але я з твоїм батьком не могла проростити весілля доньки, твої сестри і брати також хотіли бути присутні на святі.

– Ми нічого не купували вам, бо ви говорили, що не будете святкувати, тому тільки привітаємо на словах. – сказав молодший брат майбутньої дружини.

Сестри і брати Олени приїхали з сім’ями. Тільки з сторони дружини вийшло шістнадцять чоловік. Старші сестри приїхали із чоловіками та дітьми.

Моя майбутня дружина не знала, як їм пояснити, щоб вони зрозуміли, що святкування ми не планували.

– Де будемо весілля святкували? Ви замовили ресторан? – запитав брат Олени.

– Ми не замовляли ресторану, я вам говорила, що ми не святкуємо. Ми тільки розписатись хотіли. – сказала жінка

Родичі дружини їй не повірили, тому після розписки пішли за нами. Вони терпеливо чекали поки ми сфотографуємось.  А потім ми з сказали, що їдемо в кафе, але столик замовлений на чотирьох осіб: нас з дружиною і двох свідків.

Вони самі винні не потрібно було приїжджати без запрошення, їх попереджали, що ми не будемо святкувати весілля, а тільки посидимо з дружкою і дружбою у кафе.

Ми сіли у машину i поїхали обідати, наші непрохані гості незважаючи на наші слова поїхали за нами.

У кафе виявилось, що всі столики зайняті крім маленького, який ми забронювали і їм немає де сісти.

Батько дружини почав сваритись з адміністрацією закладу і вимагати, щоб їм дали крісла та стіл. Але керівник закладу нічим не міг зарадити, бо всі місця були зайняті і попросив їх піти.

Вони вирішили почекати нас на вулиці, але дружина ще раз їм наголосила, що ми після обіду їдемо додому і бенкету не буде.

Ми з дружиною і дружкою та дружбою швидко поїли. Настрій був у нас не святковий, ми хотіли поїхати додому та забути про цей жахливий день.

Коли ми вийшли з кафе, то до нас підійшли незадоволені родичі і сказали все, що про нас думають. Дружина була дуже засмучена, а я вирішив не продовжувати сварки і взяв Олену за руку та ми пішли додому.

Через три дні до мене подзвонила теща і сказала, що це я винен в тому, що вони тоді голодні чекали на вулиці, бо підмовив дружину не запрошувати їх.

Вона  сказала, що я скнара, який не зміг зробити для її дочки хорошого свята.

Оцените статью
Ми не запросили на весілля родичів моєї дружини