Ми відправилися до невістки привітати їх зі скорим народженням спадкоємця та трішки розговорити невістку, чи думала вона вже про ім’я для дитини, почали натякати на давні українські імена, а коли зрозуміли, що вона нічого не розуміє, то запитали прямо: «А як ти дивишся на те, щоб назвати майбутнього богатиря славетним іменем його дідуся?»

Нашому сину 43 роки та недавно він нас познайомив з його новою молодою дружиною, вона лише трохи старша його сина від першого шлюбу. Ми не стали його ні в чому відмовляти, з першою дружиною вони уже розлучилися, у двох зникли почуття, спільний син уже почав будувати самостійне доросле життя, тому чому б не спробувати. Ми лише хотіли, щоб він був щасливим.

Спочатку все було очевидно, але з сином ми про це говорити не стали, думали він і сам прекрасно розуміє, чому двадцятип’ятирічна віка зустрічається з ним. Він у нас приватний підприємець, має свою квартиру (раніше мав дві, але одну залишив колишній та сину), круту машину і заробляє так, що вистачить майже на всі її примхи. Звісно, дівка вона не дурна, тому вже через пів року порадувала нас звісткою, що скоро ми вдруге станемо бабусею та дідусем.

Через кілька місяців нам сповістили радісну новину – на світ скоро з’явиться здоровий хлопчик. Ох і запалали очі тоді у мого чоловіка. Перший онук давно виріс, а тут зовсім маленький! А ще у нього була давня мрія – щоб син назвав онука на честь нього, проте допроситися цього буде дуже важко. Мій чоловік має давнє та незвичне ім’я – Боян. З першою невісткою все було інакше, ми попросили її назвати сина на честь батька чоловіка – Богомиром, і вона радісно погодилась, любила все, що мало свою історію.

Того ж дня ми відправилися до невістки привітати їх зі скорим народженням спадкоємця та трішки розговорити невістку, чи думала вона вже про ім’я для дитини, почали натякати на давні українські імена, а коли зрозуміли, що вона нічого не розуміє, то запитали прямо: «А як ти дивишся на те, щоб назвати майбутнього богатиря славетним іменем його дідуся?».

Невістка дуже здивувалась, а тоді відповіла: «Не знаю, чи вам казав Сашко, але мій тато покинув мене ще до народження і я його ніколи не бачила, тому й не знаю, як його звуть, а про маминих батьків і згадувати не хочу, надто багато всього вони мені зробили, що тільки відчуження викликає!»

– Та ні, ти нас не зрозуміла – відповіла я – Ми говоримо про те, щоб назвати сина на честь його дідуся по татовій лінії – Бояном.

– Ви що геть розум втратили? Боян Олександрович – це що за знущання з дитини? Хочете, щоб з неї всі знущалися та дражнили? Ви б ще мені сказали назвати сина Боромиром! Не збираюсь я над дитиною знущатися! – крикнула вона.

Я аж оніміла від її слів, не знала, що сказати, син не став її перечити, лише опустив голову, мов і не чув, а ті чоловікові сумні очі я у житті не забуду, не пам’ятаю, коли я його таким останній раз бачила…

Не могла я її зрозуміти? Що ж поганого у старому імені? Хоча, мабуть, найгіршим було не те, що вона відмовила, а те, як саме та з якою інтонацією вона це зробила, мов принизила…

Чоловік поглянув на мене і я все зрозуміла. Ми взяли речі та пішли геть.. Син ще не раз телефонував нам, намагався пояснити, що молода невістка лише оберігає майбутнього сина, але я цього і чути не хотіла.

– Ми вже останні роки доживаємо, а ви не хочете зробити хоч щось, щоб нас ощасливити? Можливо, якби це все було сказано інакше, то ми б і не ображалися, а так ми готові піти на примирення з вами лише у тому випадку, коли ви згодитесь назвати онука, як діда!

Син намагався мене переконати в іншому, але я нічого і чути не хотіли. Сподіваюсь, що син все-таки господар у своєму досі та зможе переконати горе-невістку, щоб здійснити останнє бажання свого батька.

Чи ви вважаєте, що я надто категорична?

Оцените статью
Ми відправилися до невістки привітати їх зі скорим народженням спадкоємця та трішки розговорити невістку, чи думала вона вже про ім’я для дитини, почали натякати на давні українські імена, а коли зрозуміли, що вона нічого не розуміє, то запитали прямо: «А як ти дивишся на те, щоб назвати майбутнього богатиря славетним іменем його дідуся?»