Ми з Аллою прожили в шлюбі трішки більше пів року, потім сталось нeпepeдбaчyвaнe…

Життя дуже нeпepeдбaчyвaнe! І наша історія чудове підтвердження цього.

Ми були знайомі з Аллою ще зі школи. Але справжні почуття прийшли до нас в інституті. Ми опинились в одній групі й не помітно для нас обох стали дуже близькими. Вже на третьому курсі навчання ми почали жити разом в орендованій квартирі й не вірили своєму щастю.

Після закінчення інституту я освідчився Аллі, а вона ощасливила мене новиною, що вона вагітна. Ми швидко організували весілля. Це було гучне свято, куди були запрошені й наші одногрупники. Всі щиро розділяли наше з Аллою щастя.

Шкода, що ця казка тривала недовго. В той день було рівно пів року нашого сімейного життя і я вирішив влаштувати Аллі романтичний вечір. Коли задзвонив телефон, я вирішив, що це вона. Але я помилився і все, що сталось після тієї розмови пам’ятаю як в тумані. Телефонували з лікарні. Алла потрапила в ДТП і просили мене терміново приїхати до лікарні. Коли я був на місці, мені сказали, що дружина в дуже тяжкому стані й що вони намагаються врятувати дитину.

Я провів в лікарні кілька годин, поки рятували життя Аллі. На жаль, їм вдалось врятувати мою донечку. Вона була недоношена, тому кілька місяців її тримали в лікарні під наглядом.

Я не міг повірити у все це. Я не уявляв як далі житиму без коханої, чи зможу один виховати нашу донечку.

Батьки завжди підтримували мене і дуже допомогли мені з дитиною. Зараз маленькій Лізі вже рік і вона просто копія своєї мами. Я уявити не міг що зможу когось любити більше ніж Аллу. Але я дійсно тепер не уявляю життя без Лізи. І хоч Алли немає поруч, вона завжди в наших серцях.

Бережіть своїх рідних та коханих людей. Бо ніколи не знаєш, коли буде останній день вашої зустрічі.

Чи залишила вас байдужим ця історія?

Оцените статью
Ми з Аллою прожили в шлюбі трішки більше пів року, потім сталось нeпepeдбaчyвaнe…