Коли Артем таки зробив мені пропозицію руки та серця, то цьому чоловікові я довіряла, як нікому більше. Тому і була впевнена, що в усьому і завжди ми будемо разом. Він у мене дуже добрий, розумний, розважливий, турботливий.
І ось у шлюбі минуло вже сім років, у нас є син, для якого ми обоє стараємось дати все тільки найкраще. З ранку до ночі мій чоловік на роботі, старається, аби наша справа не занепала. Я також як можу, так і допомагаю. Синові ледве виповнилось два рочки, як я уже повністю була повернута до роботи. Чесно вам сказати, не хочу нікого образити, але ніколи не розуміла тих матусь, які народять дитину і висять над нею цілодобово, втрачають себе, як особистість за тими підгузками і світу білого не бачать за домашніми справами.
З Артемом ми маємо меблеву фірму. І ось в минулому місяці до нас на роботу прийшла нова асистентка керівника. Я обирала її сама по співбесідах. Виявилось, що і досвід у неї гарний, і вік. Загалом, мене все влаштовувало, тож я і запросила дівчину до роботи.
Та потім швидко пошкодувала про своє рішення, адже помітила, як Артем заграє до неї. Відразу я нічого не сказала йому, оскільки подумала, що ситуація разова і більше такого не повториться. Але минуло лише кілька тижнів і я дізналась, що вони уже таємні коханці.
Відразу я пішла на розмову до чоловіка, повідомила, що все знаю про його роман на стороні. Він же впав на коліна, молив мене про прощення і присягався, що цю секретарку звільнить, а такого більше ніколи не повториться.
Моя гордість ніколи не дозволяла мені іти на такі легковажні вчинки, але, напевно, почуття до чоловіка були сильніші і я пробачила. Та і не хотілось забирати у дитини батька.
Зараз я щиро вірю та надіюсь, що надалі в нашому житті буде все добре і чоловік таки дотримається свого слова. Я зробила все можливе, аби зберегти сім’ю, тепер черга Артема її зберігати.
