Шість років ми з дружиною їздили на заробітки закордон і збирали на своє житло. Недавно ми придбали квартиру у новобудові. Грошей вистачило на однокімнатну квартиру. Ми завжди планували двокімнатну придбати, але одного разу побачили житло за хорошу ціну і вирішили, що це те, що нам зараз потрібно. У майбутньому ми планували перепродати її і докласти грошей та купити більшу.
Дружина мене переконала оформити квартиру на свою матір, вона говорила, що жінка пенсіонерка і в неї будуть субсидії, тому за комунальні послуги будемо менше платити. Також ми вирішили частину заощадити грошей, а іншу частину взяти у кредит. Якщо ми оформимо житло на себе, то втратимо пільги на кредит.
Усе було добре, поки одного дня я не посварився з тещею. Вона на мене дуже розізлилась і вирішила мені помститись. Галина Іванівна придумала дуже підступний план, вона сказала, що у її будинку тече дах, тому вона попросилась пожити у нас. Моя дружина погодилась, ну як вона могла відмовити своїй матері.
Кожного дня теща жалілась дочці, говорила, що я поганий зять і ображаю її. Я завжди пробував заспокоїти літню жінку, але мені це не вдавалось. Я сподівався, що ремонт даху закінчиться і вона переїде, бо жити у однокімнатній квартирі з тещею було дуже важко. Моя дружина старалась підтримувати свою матір і мене це дуже злило. Минуло два тижні і літня жінка сказала, що у неї проблеми з водопостачанням, тому вона ще на декілька днів залишиться жити у нас.
Я не витримав і знову посварився з тещею. Але це була моя помилка, бо вона показала мені документи і сказала, що я не маю права знаходитись у помешканні, бо квартира її.
Ми довго сварились і я вирішив зібрати свої речі переїхати на орендовану квартиру. Василина також не змогла переконати матір в протилежному, тому переїхала жити до мене. Вона розповіла мені, що Галина Іванівна сказала, що її дочка може жити у квартирі, але не зі мною.
Тепер ми з дружиною не знаємо, як повернути квартиру яку колись придбали. Теща не хоче повертатись у свій будинок в селі, їй сподобалось жити у квартирі в місті.
