Ми з дружиною виховуємо сина та дуже любимо його і хочемо, щоб він мав усе найкраще. Тому купуємо йому дорогі іграшки і одяг. Стараємось приділяти йому увагу: гуляти з ним в парку, відвідувати дитячі атракціони і читати йому книги.
Після нашого весілля дружина дізнатися, що вагітна. Я був дуже щасливий, бо завжди хотів мати сім’ю і дітей. Для мене ця дитина була щастям і я з нетерпінням чекав її появи.
Я уявляв, як буду за руку гуляти сином у парку, хотів навчити сина рибалити. Через дев’ять місяців у нас народився хлопчик, який є для нас найважливішою людиною у світі. Ми завжди робили все, щоб вберегти його від труднощів і він мав щасливе дитинство.
Дружина була в декретній відпустці два роки. Ми вирішили купити машину, щоб було зручніше їздити з дитиною. Свій транспорт набагато краще, ніж маршрутка, тому дружини вийшла на роботу і ми її зарплату відкладаємо, щоб здійснити цю мрію.
Я попросив сидіти з дитиною тещу, але вона відмовилася, тому за онуком доглядає моя матір. Ввечері коли приходимо з роботи, то стараємось їй допомагати, бо розуміємо, що жінка стомилась. Завжди їй кажемо йти відпочити, а ми самі зробимо вечер і поскладаємо за дитиною іграшки.
Моя матір ніколи не скаржилась і завжди з задоволенням доглядала за дитиною. Але вчора вона сказала, що Олега потрібно віддати у дитячий садок. Вона думає, що йому буде краще з дітьми.
Наші друзі, які мають маленьких дітей водять їх у садок, тому моя мама вирішила, що онук також має там бути. Але також батьки інших дітей говорять, що їхні діти почали часто хворіти і плакати зранку та просити, щоб їх не відводили у садок.
Ми з дружиною вирішили, що не хочемо, щоб наш син плакав, тому він буде вдома, аж поки не піде у перший клас. Для маленької дитини зміна обстановки – це великий стрес, який може негативно позначитись на психічному здоров’ї хлопчика.
Я просив свою матір потерпіти і продовжувати доглядати за дитиною, але вона на відріз відмовилась. Ми її пробували переконати, але вона нас не послухала. Тепер не знаю, чи можна з такою людиною спілкуватись, вона нічого не розуміє і вперто стоїть на своєму.
Їй не жаль онука, якому буде погано у садку і він буде плакати. Не розумію чому вона відмовляється з ним сидіти. Адже, вона зараз на пенсії та має багато вільного часу і може подбати про дитину.
