Ми з дружиною дуже часто сварились через дрібниці. Спочатку я думав, що у нас все налагодиться, але з часом ми ще більше почали конфліктувати. Вчора ми знову сварились і я попросив її спакувати речі та піти геть. Квартира у якій ми жили успадкована мною від матері, ще до весілля. Отже, юридично вона на неї не має жодного права.
Дружина поїхала жити до батьків і я думав, що більше її не побачу, але я помилявся. Жінка уже через три дні захотіла повернутись.
Моя дружина – хороша людина, але останнім часом вона дуже дратується, їй не подобається, як я їм, каже, що я не охайний. Вона шукає причини для сварки там де їх немає.
Олена не ходить на роботу, а увесь день проводить вдома. Коли я приходжу, то вечеря не завжди приготована, я не скаржусь, а йду готувати собі їжу сам.
Вона заходить на кухню і кричить на мене, говорить, що я погано мию каструлі і усюди брудно. Якщо їй не подобається, як я готую на кухні, могла б сама приготувати мені вечерю. Дружини моїх друзів завжди готують і нічого погано в цьому не бачу.
Після того, як Олена переїхала до батьків, то до мене приїхала теща і попросила помиритись з дочкою. Я її прохання проігнорував і думав, що вони мене більше не будуть тривожити. Але дружина з тещею тепер кожного дня до мене телефонують просять змінити рішення, бо не можуть жити разом.
У батьків дружини маленька однокімнатна квартира і вона ніколи з своєю мамою не могла знайти спільної мови, їм дуже важко жити разом.
Не знаю, як вчинити правильно, жаль тещу, тепер їй доводиться постійно сваритись з дочкою. Характер у моєї дружини нестерпний, вона любить покричати.
Мені без неї добре, ніхто не свариться та не командує мною. Приходжу з роботи і спокійно готую вечерю, ніхто не говорить мені, що я не акуратний та насмітив на кухні. Гроші економлю: продуктів тепер потрібно менше купляти і дружині на салон краси не потрібно спонсорувати.
