Ми з Богданом страшенно любимо один одного. І після довгих років романтичних стосунків, вирішили нарешті влаштувати велику сімейну вечерю, щоб познайомити наших батьків. Все почалося аж надто добре, у спокійному, приємному темпі. Та тривало все це недовго.
Матір Боді заявила, що мені варто пройти повне медичне обстеження, здати всі аналізи і результати принести їй. Я ледве чаєм не поперхнулась. Такого в моєму житті ще не було. Та і мої батьки аж знітилися від цих вимог. Богдана ж нічого не здивувало. Він і далі накладав собі їжу в тарілочку і вдавав, що нічого не сталося.
Я спочатку промовчала, а потім впевнено сказала, що добре слідкую за своїм здоров’ям, адже це найцінніше, що у мене є. Та якщо вони мені так не довіряють, то я пройду те обстеження.
Але моя згода не припинила цього божевілля за столом. Далі свекруха сказала, що потрібно принести їй історію всіх хвороб моїх предків. А якщо я відмовлюсь, то вона просто не благословить нас.
Мій тато не витримав уже цієї нісенітниці, встав і сказав, що і обстеження – це якась дивна вимога, а от уже історія хвороб родини – це взагалі безумство. І він не потерпить такого знущання над своєю дочкою.
На ніч я залишилась у домі нареченого. Та батьки його не дозволили нам спати ні в одному ліжку, ні в одній кімнаті. Тож мені постелили у вітальні на дивані. Цілу ніч я не могла спати і думала про це все, що відбувається.
І надумала бігти з цієї божевільні. Контакти з хлопцем, що не може за мене заступитися, я обірвала. Та він і не сильно намагався мене відшукати. Не хочу я більше знаходитись у такій родині.
З того дня минуло 3 роки і зараз я маю хорошу сім’ю, прекрасного чоловіка, від якого ношу дитину під серцем. І батьки його люблять мене, як рідну дитину. Тому я щаслива, що тоді вчинила саме так.
