– Михайло пішов від мене, коли я вагітна була. Одружився на Ірі з паралельного класу, пам’ятаєш її? До сина ніякої уваги. – Галинко, тобі до психолога звернутися потрібно. Я тобі в нашому місті домовлюся, сходиш, розкажеш свою проблему. – Ні, подруго, вибач. І навіщо я тобі розказала? Це все шампанське язик розв’язало.

Ми зі шкільною подругою зустрілися випадково. Як говориться, земля кругла. От і в нашому випадку. Я пішла купувати продукти в супермаркет. А Галина йшла мимо. В нашому місті вона проїздом. От і ходила, роздивлялася. Ми раді бачити одна одну. Адже пройшло майже десять років, від школи. Тоді ми роз’їхалися кожен своєю дорогою. І ось така зустріч.

Я повела подругу в кафе, яке поруч. Ми розмовляли, згадували минуле. Замовили по келиху шампанського. Після чого подруга захмелівши, стала жалітися.

Є в неї син семи років. Гарний хлопчик. Але Галина не любить його. Вірніше сказати ненавидить. Нічого з собою зробити не може. Навіть причину не шукає, чому така ненависть до рідного сина. Вона опікується ним, готує, прибирає, пере. Але все вимушено. До дитини не відчуває нічого, крім ненависті. Розуміє, що так не правильно, але зробити з собою нічого не може.

Свого сина Степана ніколи не приголубить, не скаже ласкаве слово. Взагалі, нічого. Мріє тільки, щоб хлопчик швидше виріс, і з’їхав від неї. Інколи й смерті йому бажає, а потім опам’ятається, і лякається своїх від чуттів. А що робити, не знає. Намагалася піти до психолога, та містечко невелике. Якщо про її проблему дізнаються близькі, непереливки їй буде. Думала відправити в дитячий будинок, та совість не дозволяє. От і мучиться.

Я зі співчуттям дивилася на Галину, а самій страшно уявити те хлоп’я, яке росте без маминої ласки. Порекомендувати нічого не можу. Тільки запитала, де тато хлопчика?
– Михайло пішов від мене, коли я вагітна була. Одружився з Ірою з паралельного класу, пам’ятаєш її? До сина ніякої уваги.
– Галинко, тобі до психолога звернутися потрібно. Я тобі в нашому місті домовлюся, сходиш, розкажеш свою проблему.
– Ні, подруго, вибач. І навіщо я тобі розказала? Це все шампанське язик розв’язало. Прощавай, забудь, що я тобі наговорила. То все неправда.

Галина пішла до виходу. А я сиджу в роздумах, і не знаю чим допомогти. Їй, чи Степанку.

Оцените статью
– Михайло пішов від мене, коли я вагітна була. Одружився на Ірі з паралельного класу, пам’ятаєш її? До сина ніякої уваги. – Галинко, тобі до психолога звернутися потрібно. Я тобі в нашому місті домовлюся, сходиш, розкажеш свою проблему. – Ні, подруго, вибач. І навіщо я тобі розказала? Це все шампанське язик розв’язало.