Михайло зустрів її випадково. Вона зробилася такою гарною. Та чомусь раніше він того не помічав. Валентина стала забезпеченою та доглянутою. Чоловік забажав її повернути.

Михайло та Валентина познайомилися на гостинах у спільних друзів. Відразу сподобалися один одному. Батьки Михайла давно йому натякали, що пора одружитися. Навіть цілеспрямовано вимагали з сина такого вчинку. А тут й Валентина трапилася – статна, гарна, розумна, мала вищу освіту, працювала у школі вчителькою.

Тому вже через місяць Михайло запропонував дівчині одружитися. Вона, звісно, погодилася, Парубок красенем був, грав на гітарі та баяні. Друзі називали його душею компанії.

Не встигли навіть ще й весілля зіграти, а Валя вже й завагітніла. Народився у них чудовий хлопчик Максимко. Михайло дуже пишався! Тепер справжній козак, спадкоємець його роду гідно носитиме його прізвище. 

Подружжя було у шлюбі майже рік. Все добре у них складалося. Чоловік заробляв гроші, дружина доглядала за дитиною та займалася хатніми справами.

А потім Михайла запросили на зустріч випускників. Після того вечора він дуже змінився. Його однокласниця запропонувала йому нову високооплачувану роботу. Він погодився на це.

Потім Михайло почав уникати Валентину. Якось холодно ставився до дружини. Його не цікавив і Максимко, рідненький синок. Це продовжувалося майже місяць.

І ось одного разу Михайло привів додому чепурну, доглянуту жінку. Це була Леся, його однокласниця. Саме з нею він зустрівся через декілька років на вечорі випускників. Вона влаштувала його на роботу. І стала його коханкою…

Михайло відразу заявив Валентині:

– Речі збирай і звалюй! Тепер тут буде жити Леся! А ми з тобою розлучаємося!

Валя не розуміла, що їй робити. Зі сльозами на очах збирала валізи. Єдине, що допоміг Михайло – винести малого Максимка до таксі.

Валентина не знала, куди їй їхати. А потім надумала – у село, де жила її тітка. Рідних вже давно не було. А тітка померла рік тому. Тому Валя поїхала туди.

Було сніжно, морозно і темно. Валя боялася всього у цьому селі. Нарешті знайшла ключ, відімкнула двері. Таксист допоміг перенести речі та Максимка до хати. Холодно як тут було!

Валя розтопила у хаті. Добре, хоч дрова тут були!

…Минуло декілька місяців. Валентина познайомилася з сільським підприємцем Антоном. Він тримав магазини у декількох селах. Йому до душі припала молода та скромна вчителька. Він відразу знайшов для неї місце у школі. Допомагав в усьому, з Максимком знайшов спілну мову. Так виникло кохання.

Тепер Валя – успішна, заможна жінка, яка допомагає своє чоловіку Антону справлятися з бізнесом. Для задоволення – навчає діток у сільській школі.

Якось вона під’їхала на своїй машині до супермаркету у місті. Вийшла з автомобіля доглянута, красива, чепурна. І саме в той час поблизу йшов Михайло. Він не впізнав колишньої дружини. Яка ж вона гарна стала! Йому захотілося її повернути. Леся його давно покинула. А він не міг знайти спокою тепер.

Михайло, набравшись сміливості, підійшов до Валентини:

– Валю, невже це ти?

– Я, як бачиш…-посміхнулася вона.

– Ти мене пробач за минуле. Дурним був… То Леся мене чимось причарувала точно. Та вже та магія розвіялася. Я з тобою хочу бути… – промовив він.

– І ти мене вибач. Та пізно вже… Я з іншим щаслива. І ніхто з нас нікого не приворожував. У нас є просто любов та сімейні цінності, яких не було з тобою! – відповіла Валентина.

Оцените статью
Михайло зустрів її випадково. Вона зробилася такою гарною. Та чомусь раніше він того не помічав. Валентина стала забезпеченою та доглянутою. Чоловік забажав її повернути.