Так сталося, що дружина Михайла померла від тяжкої хвороби невдовзі після того, як народила найменшого сина. Чоловік залишився один з трьома дітьми. І хоча часом було дуже складно, виховував їх самостійно і намагався дати все необхідне. Поки була здорова, трохи допомагала мати покійної Маринки. Іншої жінки в хаті не було, бо не міг він і після смерті зрадити свою кохану.
Коли старшому синочку виповнилося 10 років, поратися по господарству стало набагато легше. Та й з братами він допомагав гарно: доглядав, водив до дитячого садка і у школу.
Минав час, усі сини вивчилися, отримали освіту і почали працювати.
І ось старший сказав, що хоче одружитися. Батько світився від радості, а невдовзі познайомився з майбутньою невісткою. Олена виявилася дуже милою дівчиною, і Михайло сказав синові:
— Одружуйся, сину мій, вона чудова людина.
Перше весілля далося батькові нелегко, бо витратив усі заощадження і мав ще брати в борг. Проте щастя сина — понад усе, а з гроші можна ще заробити, було б здоров’я.
Через 2 роки в хаті вже готувалися до другого весілля. Середній син теж влаштував своє особисте життя, і батько не тямив себе від щастя. Його дружиною стала дівчина з міста, з якою він навчався в університеті.
Молодший син не примусив себе чекати і теж невдовзі заговорив про весілля. Сусіди, почувши таку новину, з усмішкою казали:
— Ось так швидко влаштуєш своїх синів, Михайле, які твої роки, ще й сам одружишся.
— Я ж нікого не виганяю. Сам виховав синів, он які вони в мене соколи. Щиро радію, що гідними людьми виросли і мають гарну долю, а для батька — то найголовніше. Дружина моя Маринка дуже мріяла про це.
Третє весілля було нічим не гірше за попередні, зібралася вся рідня та друзі. Грошей на нього було вдосталь, бо про це потурбувалися старші брати. Батька неабияк тішила така дружба між дітьми, і він завжди дякував Богові за таке велике щастя.
Михайло так і не одружився. Старший син живе неподалік, середній і молодший часто навідують, а онуки так обожнюють дідуся, що проводять з ним усі канікули, вихідні й свята. Чоловік вважає себе по-справжньому щасливим, шкодує лише про одне, що немає поряд його коханої Маринки. Вона так мріяла про дівчинку, а тепер у неї аж три донечки.
