Микола і Оксана одружились коли їм було уже тридцять чотири роки. Вони дуже хотіли дитину, але минуло два роки і жінці не вдалося завагітніти. Подружжя вирішило звернутись до лікарів.
Жінці призначили дороге лікування, але минали місяці і нічого не змінювалось. Лікарі говорили, що зробили все можливе, щоб їй допомогти, але буває так, що подружжя не сумісне і тому навіть ліки їм не допомагають.
Подруга запропонувала Оксані подумати про те, щоб усиновити дитину. Жінка довго думала, а тоді вирішила поговорити з чоловіком. Микола її підтримав і погодився усиновити дочку або сина.
Вони поїхали у дитячий будинок. Директор одразу сказав подружжю, що потрібно буде зібрати багато документів, щоб всиновити дитину. Чоловік та дружина вирішили зробити це якнайшвидше і нікому не розповідати про усиновлення.
У дитячому будинку вони познайомилися з Василиною. Це була дуже гарна дівчинка, якій було два роки. Її батьки загинули у автокатастрофі, а родичі не захотіли брати на себе відповідальність за дитину і віддали її у дитячий будинок.
Подружжю дівчинка дуже сподобалась і вони кожного дня до неї навідувались. Вони разом гуляли біля дитячого будинку і дарували дитині іграшки та солодощі. А через два місяці вони зібрали усі необхідні документи та забрали дівчинку додому.
Минуло шість місяців і Оксана почала себе погано почувати. Вона пішла до лікаря і після результатів обстеження була дуже здивована. Виявилось, що вона вагітна.
Коли про це дізнався її чоловік, то був дуже щасливий. Через дев’ять місяців у подружжя народилась донечка. Тепер у них двоє дітей і старша дочка Василина дуже любить свою меншу сестричку та допомагає про неї дбати. Вона часто грається з Наталею іграшками та оберігає її.
Зараз у них дуже дружна сім’я. Оксана та Микола дуже вдячні долі, що у них є двоє дітей. Вони цінують і люблять своїх донечок та стараються, щоб у них було щасливе дитинство.
