Наталя колись ходила у перший клас. У неї було довге волосся, гарне плаття і маленький рожевий рюкзак. Їй здавалося, що світ чудовий і у неї все попереду.
Володимиру чотирнадцять років і він змушений водити Наталю до школи, бо його попросив сусід. Якщо ця дівчина буде ходити одна, то вона загубиться або втрапить у халепу. Вона усе бачить у рожевих окулярах і її легко обманути, тому цю дівчинку потрібно захищати.
Хлопець водив Наталю до школи, бо її батьки йшли на роботу дуже рано, а він дорослий хлопець і має допомагати. Його друзі з нього сміялись, але він нічого їм не відповідав і вів першокласницю до школи. Він після уроків її теж забирав і вони разом йшли додому.
Минув час і йому двадцять років, а їй – дванадцять років. Володимир вчиться в університеті, а Наталя ще у школі. Він часто її бачить після занять. Хлопець допомагає їй вчити уроки і усіх кавалерів від неї відганяє, бо вони йому не подобаються. Усі їхні друзі знали, що дівчинку не можна ображати, бо вона дружить з Володимиром.
Йому – двадцять вісім років, а їй – двадцять. Наталя вийшла заміж за свого однокурсника, але прожила з ним лише чотири місяці і вони розлучилися. Володимир не може знайти свою другу половинку і відчуває себе нещасним. Вони зустрілись випадково на вулиці та вирішили піти у кафе.
Молоді люди довго розмовляли і жалілись на своє життя. Вони обоє мріють про сім’ю, дітей і хочуть знайти свою половинку.
Минуло ще п’ять років, їй – двадцять п’ять, а йому – тридцять три роки. Наталя стала справжньою красунею, а він відкрив свій бізнес і став успішним чоловіком. Він знав, що вона любить і всі її таємниці.
Молоді люди колись хотіли знайти своє кохання, але одного дня зрозуміли, що це безрезультатно. Тому вона и вирішили жити разом і згодом у них народилась донечка. Вони дійсно кохають один одного і в них усе добре.
Володимир ще й досі вважає Наталю маленькою дівчинкою, яку потрібно оберігати та захищати, бо вона бачить світ у рожевих окулярах.
А жінка навіть після народження дитини не змінилась, вона багато мріяла і фантазувала. Вона розповідала своєму коханому про свої бажання і переживання, ділилась своїми таємницями. А він її уважно слухав і йому здавалось, що перед ним сидить та сама маленька першокласниця. Навіть коли син виріс і народились онуки жінка і поводилась, як маленька, наївна дівчинка.
Вона завжди вдягалась у дорогий одяг, гарно фарбувалась і любила яскраві сумки.
Коли вона сиділа у кріслі та читала книгу він підходив до неї цілував її в чоло. Чоловік вважав, що його дружина найгарніша та найрозумніша жінка в світі.
Одного разу він дуже захворів і вона сиділа з ним та не відходила від ліжка. Жінка годувала свого коханого з ложечки та розповідала про те, що вони будуть робити коли він одужає.
Володимир хотів стати здоровим і знову радіти життю разом зі своєю коханою. Чоловіки мають сильними і не хворіти. Він одужав і знову носив свою кохану на рукав.
А через деякий час вже Наталя дуже сильно захворіла, довго лежала у лікарнях, але їй так і не вдалося подолати хворобу, Наталя пішла у інший світ. Коли лікар сказав йому цю новину, то він був шокований і не знав, як далі жити без неї. Він повернувся додому і дивився старі фотографії та згадував, як колись їм було добре разом. Він згадував ті часи коли він водив Наталю до школи і у них тоді усе життя було попереду.
Коли він прокинувся зранку в пустій квартирі, то йому здавалося, що це все сон і його зараз кохана зайде у кімнату. Але так ніхто не приходив і він зрозумів, що його життя уже не буде таким щасливим, як колись.
