Своє перше кохання ми ніколи не забуваємо, навіть, якщо воно принесло нам страждання.
Мені було тоді дев’ятнадцять років коли я зрозумів, що зустрів дівчину, яку я ніколи не забуду. Я познайомився з нею на вечірці. Вона відрізнялась від інших дівчат високим зростом і дуже гарним довгим волоссям, була справжньою красунею.
Усі хлопці одразу звернули на неї увагу. Але пощастило мені, бо вона погодилась зі мною танцювати, а на наступний день ми зустрілись ще раз і разом пішли у кінотеатр.
Я був дуже щасливий, бо зі мною зустрічається справжня красуня. Коли вона була біля мене я відчував, як моє серце починає битись частіше.
Ми були з нею однолітками і ми вчились в одному університеті. Ми почали зустрічатися кожного дня і я почав менше часу приділяти навчанню. Коли про мої погані оцінки дізнались батьки, то вони відразу сказали, щоб я більше не бачився з Василиною і подумав про своє навчання.
Але я їх не слухав, я мріяв бути разом зі своєю коханою. Я мріяв, що ми одружимось і у мене буде щаслива сім’я.
Але вийшло так, що у Василини захворіла бабуся, яка живе у іншому місті, тому вона взяла академвідпустку та поїхала доглядати за нею.
Я дуже сумував і кожного дня телефонував до неї. Шість місяців минули дуже швидко і вона приїхала у місто та навіть не сказала мені, що вона зараз вдома. Про те, що Василина повернулась мені розповіли наші спільні знайомі.
Я поїхав до неї, але вона не зраділа мені. Сказала, що виходить заміж і більше не хоче мене бачити. Виявилось, дівчина вагітна від іншого хлопця.
Я був шокований, бо я її дійсно любив і не очікував такого. Мені було дуже боляче і образливо, але я не міг нічого змінити.
Минули роки я закінчив навчання в університеті та знайшов хорошу роботу. А недавно я зустрів Василину і ми розмовляли ніби нічого не сталося.
Я дивився на неї та розумів, що сумую за нею. Вона стала ще гарнішою і мені знову хотілось зустрічатися з нею.
А ще декілька хвилин тому я ненавидів її, а зараз хочу все пробачити і бути разом з нею. Напевне перше кохання не забувається.