Микола завжди говорив своїм дітям, що колись заробить грошей і поїде до Німеччини. Він завжди хотів туди повернутись, у нього там залишився найкращий друг і перше кохання. Там були і інші друзі, тому зустрітись він мав з багатьма людьми.
В Україні у Миколи була дружина і двоє дітей. Він багато працював, щоб купити квартиру і забезпечити свою сім’ю. Його дружина була дуже доброю, розумною і гарною. Вона знала про те, що чоловік мріє поїхати до Німеччини у гості до друга, але завжди його відмовляла. Вона боялась, що Микола повернеться до жінки в яку був закоханий.
Колись він їздив на заробітки до Німеччини разом з другом. Там він познайомився з Софі, вона йому одразу сподобалась і він закохався. Молоді люди через декілька місяців вирішили одружитись, але батьки дівчини були проти шлюбу з іноземцем. Вони бажали дочці кращого, а не чоловіка, який працює на заводі.
Молодий чоловік запропонував своїй коханій переїхати жити в Україну, але вона не погодилась. А через декілька тижнів зателефонував батько Миколи і сказав, що захворів. Він був змушений повернутись на Батьківщину і доглядати за батьком. Він просив Софі поїхати з ним, але вона відмовилась.
Після повернення в Україну молоді люди телефонували один до одного, але кохання на відстані було неможливим, тому вони розлучились.
Минуло двадцять вісім років і Микола нарешті наважився повернутись до Німеччини. Він підготував подарунки для друга і вирушив в подорож. Чоловік приїхав до будинку де колись вони жили, але Назара так і не знайшов. Знайомі розповіли, що Софі переїхала з чоловіком жити в інше місто, а його друг одружився і вони не знають де він живе.
Йому було дуже сумно через те, що він багато років не здійснював свою мрію. Тепер уже пізно і друга він не знайде.
Микола декілька днів гостював у знайомих, а потім повернувся додому. Він зрозумів, що деякі мрії неможливо здійснити.