Минуло уже близько чотирьох років, як не стало бабусі і я лише вчора знайшла лист, який вона адресувала мені

Дуже я любила бабусю, мабуть, завдяки цій любові вона і прожила до дев’яносто п’яти років. Не вистачило місяця до ювілею.

Так ось, вчора ми з чоловіком поїхали до бабусиної квартири – я хотіла знайти альбом з фотографіями і відеокасети, щоб їх собі на ноутбук зберегти. Пропадуть же, шкода.

Серед фотоальбомів я знайшла конверт. Всередині був лист, написаний особисто бабусею. Це були поради розумної жінки, яке пройшла довгий життєвий шлях. Ці поради були для мене. Текст був таким:

«Дорога Марічко, я дуже тебе люблю і бажаю тобі повсяк час відчувати лише щастя. Це єдине, що справді важливе в життя. Та чи ти справді усвідомлюєш що ж воно таке? Так ось, щастя – це коли ти можеш знайти час для себе, а не постійно витрачати його на прибирання, роботу і безглузді розмови. Доню, ти повинна зрозуміти, що живеш для себе, а не для батьків, чоловіка, чи дітей.

Щастя – це працювати в городі з досвіту до пізньої ночі, а навпаки – це вміння бачити прекрасне у природі. Вміти насолоджуватися ароматом цвіту вишні, танцем метеликів чи співом пташок.

Щастя – це гратися з своїми дітками, кататися на велосипеді, а не просиджувати на роботі цілими днями.

Вмій шукати насолоду в усьому. Це єдине, що справді важливе в житті. Та гармонія, яку потрібно відшукати у юному віці – буде вас зігрівати в старості. Наче промінь сонця з молодих років.

Не економ на собі, на своєму зовнішньому вигляді, а тим паче на здорові. Так, ми всі постійно відкладаємо усе зароблене на чорний день, чи на якусь покупку. А потрібно вміти жити своїм життям та сьогоднішнім днем.

Навчись не відкладати своє щастя. Та й посуд з серванту використовуй просто так, щодня. Не дивись на те, що колись з кришталевих келихів випивали лише на великі свята. Кожен прожитий не дарма день – це вже велике свято. Зарубай собі це на носі.

Час, він минає неймовірно швидко. Навіть не йде, а біжить чи радше пливе нестримною течією. Змоги щось наздогнати чи повторити не буде.

Живи так, наче це останній день у твоєму житті. Не губи свою жагу до життя, тоді ти второпаєш, що все можливо. Завжди будь щира. Телефонуй батькам, цілей чоловіка і не забувай перепросити у тих, кого образив.

А про гроші не думай. Всіх не заробиш. Витрачай те, що маєш. Хочеш поїхати в гори – їдь, на море – їдь. Не чекай на завтра чи на наступний рік.

А ще, я дуже сильно тебе люблю.”.

Оцените статью
Минуло уже близько чотирьох років, як не стало бабусі і я лише вчора знайшла лист, який вона адресувала мені