Минулого тижня до нас завітала свекруха. І коли я похвалилась обновкою, вона аж підскочила на стільці. Була така люта і дорікала нам марнотратством. Дивувалась, як можна робити такі дорогі покупки, коли у сім’ї працює лише її син

Я давно мріяла про новий смартфон і довго складала гроші на нього. Минулого місяця ми з чоловіком відправились до торговельного центру, де я побачила омріяний гаджет. І на нього якраз була величезна знижка. Чоловік знав, як я його хочу і вирішив здійснити мою мрію.

– Придбаймо тобі новий телефон. Ти вже стільки часу про нього говориш. Твій вже схожий на зламок, постійно зависає. Думаю прийшов час його змінити, – наполіг коханий.

Я знала, що він має рацію, адже вже не один місяць я мучусь зі своїм старим мобільним та відкладаю на новий. Але, не зважаючи на акційну пропозицію, коштує він усе одно дорого. І за інших обставин я б не наважилась на таку дорогу покупку. Та краще заплатити раз за якісну річ, ніж придбати якийсь непотріб.

Мешкаємо ми у квартирі свекрухи, яка дісталась їй від покійної матері. Ніна Іванівна не вимагає з нас орендної плати, ми ніколи навіть не обговорювали це питання. Я зараз у декретній відпустці, тому утримання сім’ї лежить суто на плечах чоловіка. Він має не дуже високу зарплатню і для того, щоб нам придбати щось дорожче, доводиться якийсь час відкладати на заплановану покупку й економити на всьому.

Минулого тижня до нас завітала свекруха. І коли я похвалилась обновкою, вона аж підскочила на стільці. Була така люта і дорікала нам марнотратством. Дивувалась, як можна робити такі дорогі покупки, коли у сім’ї працює лише її син, а я відсиджуюсь у декреті. Вона вважає, що такі речі нам не по кишені. А якщо ми дозволяємо собі таку розкіш, то й за квартиру повинні їй платити. Мій чоловік став заперечувати, адже це житло перейшло матері у спадок від її батьків. Вона теж за нього нічого не платила. Але така заява ще більше розгнівала Ніну Іванівну й вона поставила ультиматум: або ми повертаємо телефон, або починаємо сплачувати їй орендну плату.

Я сказала чоловікові, що треба зробити, як вона каже, та він переконав мене, що повертати телефон не доведеться, а матір з часом заспокоїться. Але минув вже місяць, а вона далі наполягає на своєму і постійно нас цим тероризує.

Я вирішила, що працюватиму з дому, аби була змога платити за оренду. А коли дитина піде у садок, зможу вийти на роботу. Тоді будемо по трохи відкладати на власну квартиру. Свекруха думає, що завдяки цьому житлу зможе контролювати нас вічно, але я не хочу давати їй такої нагоди.

Оцените статью
Минулого тижня до нас завітала свекруха. І коли я похвалилась обновкою, вона аж підскочила на стільці. Була така люта і дорікала нам марнотратством. Дивувалась, як можна робити такі дорогі покупки, коли у сім’ї працює лише її син