Останнім часом я помітила, що сварки між мною і чоловіком стали звичним явищем. Раніше ми гарно ладили, а тепер Вадим всім незадоволений. Навіть сьогодні ніби все було добре. Я приготувала вечерю, ми поїли пюре з відбивними, поговорили, а після цього він просто склав рюкзак і поїхав до матері. Я навіть не розуміла, на що він образився.
А я от вже втомилась дзвонити, вибачатися, виясняти, у чому причина. Нехай їде куди хоче, я плакати і переживати не буду. З Вадиком в шлюбі ми вже 13 років. За такий відрізок часу зрозуміло, що траплялося всякого. Але, щоб ось так, то ще не було. День за днем стає тільки гірше.
Вночі я спала спокійно, навіть не нервувалась, що поруч нема коханого. Ще й заснути легше без його хропіння під боком. А на ранок я прокинулась, як завжди, о сьомій. Пішла робити свої рутинні справи. Приготувала сніданок, закинула речі пратися, протерла поверхні на кухні. Закрила варення, яке вчора зварила.
Тут і діти почали прокидатися. Разом ми сіли снідати і вони порозходились у своїх справах. А я подумала, що треба знайти ще собі якесь заняття. Згадала, що в дитячій після ремонту забула повісити штори. Їм зранку сонце заважає спати. Пішла займатися цією справою. Та от потрібно було спочатку гардину прикрутити. В гаражі знайшла інструменти і почала намагатися щось зробити. Звичайно, спочатку нічого не виходило. Та моя впертість привела мене до успіху.
Настав час готувати обід. Якраз діти посходилися. Ми знову ж таки разом поїли. Помила я посуд, полежала трохи з книжкою в саду, та й помітила, що варто було б дім побілити зовні. А то в сусідів біла хата, а в нас вже сіра.
Зробила ще цю справу і прийнялась поратися із хазяйством. До вечора ледве ноги в дім заволочила. Але була щаслива, що так багато встигла і була ця праця лише в задоволення, коли під боком ніхто не псував настрій своїми зауваженнями, образами і критикою.
Чоловік в наступні декілька днів так і не з’явився. Не знаю, що я йому зробила такого поганого, але іти на поводу в нього не збираюся. Досить, я вже натерпілась таких «виходок». Нехай тішить там свою маму такою «чудовою» поведінкою. Може, так вона зрозуміє, що її син далеко не ангелочок.
