На днях до нас прибився не відомо звідкіль мiй тато. Він мав дуже жалюгідний вигляд. Але це не завадило мені зачинити перед його носом двері.

Моє дитинство було отруєне батьковими запоями і загулами. Може, я на це не звертав уваги, коли б тато не кричав, постійно на матір. Я не міг тоді її захистити, і моє серце стискалося від болю. Ці миті назавжди закарбувалися в моїй пам’яті.

Я не розумів, навіщо мама терпить тата. Він завжди приносив до хати нещастя. З його появою вдома, мама забивалася кудись в куточок і намагалася не потрапляти батькові на очі.

Однак у батька в ці миті наче вселявся зл ий дух. Він обов’язково мав вилити кудись свою злість. Так одного дня він прийшов настільки сердитим, що я, побачивши його, одразу заховався під ліжко.

Не встиг я це зробити, як болісно зойкнула матір і повалилася на долівку. Я ще побачив, як він тур нув її.

Все – матір стихла. Батько завалився прямо в одежі в ліжко. Я спостерігав за матір’ю. Мене турбувало те, що вона не ворушиться. Тому вирішив збігати до Васька, свого товариша, і все розповісти його матері.

Скоро до нас приїхала швидка. Слідом за нею поліція.

-Усе! Я пропав. дістанеться мені від батька! – Подумав я і шмигонув з хати аж на край села, де мешкала моя старенька бабуся.

Мама була жива. Але отримала сильний струс мозку. На кілька днів її поклали в лікарню. А тата забрала поліція з собою.

Так я опинився у дитячому будинку. Тут було спокійніше. Однак постійно думав про матір, дуже хотів її бачити.

Коли вона одужала, то провідала мене і повідомила, що наразі не забиратиме мене додому. Бо вимушена їхати на роботу. А самого мене вдома залишати боїться.

Так я виріс в інтернаті. Опісля вчився в коледжі і влаштувався на роботу. Заробляю добре. Допомагаю матері.

На днях до нас прибився не відомо звідкіль мiй тато. Він мав дуже жалюгідний вигляд. Мабуть, і далі заглядає в ч арку. Просив, щоб його прийняли до хати. Я згадав своє безрадісне дитинство, яке він попсував мені своїми п’ян ими загулами і різко зачинив перед його носом двері.

Оцените статью
На днях до нас прибився не відомо звідкіль мiй тато. Він мав дуже жалюгідний вигляд. Але це не завадило мені зачинити перед його носом двері.