На коридорі почувся незрозумілий шум та я виглянув, щоб подивитися, що там відбувається. Я побачив, що медсестри кудись побігли, мені вдалося запитати у нашої медсестри як мій син та вона сказала, що зараз їй ніколи та лікар мені усе пояснить

Цей день поділив моє життя на “до” і “після”. Тоді я ледь не втратив найдорожче.

Ми з дружиною якраз чекали на появу другої дитини, Тетяна лежала на збереженні, а я був з Тимуром.

Останнім часом син вимагав багато уваги, казав, що ми його не любимо та дитина, яка має народитися, наш улюбленець. Ми намагалися пояснити сину, що любимо його так само, як і раніше. Проте інколи Тимур навмисно поводив себе неслухняно, щоб ми звернули на нього свою увагу.

Якось ввечері у сина сильно заболів животик та мені довелося викликати швидку допомогу. Лікарі сказали, що потрібно робити операцію та ми залишилися до ранку. Тетяна переживала за сина та увесь час телефонувала. Я заспокоював її та тримав в курсі справ.

Наступного дня Тимура повезли на операцію, після нього на операцію поїхали ще двоє маленьких пацієнтів з нашої палати.

Очікування закінчення операції здалося мені вічністю. Коли з операції повернулося двоє наших сусідів я почав ще дужче хвилюватися. На коридорі почувся незрозумілий шум та я виглянув, щоб подивитися, що там відбувається. Я побачив, що медсестри кудись побігли, мені вдалося запитати у нашої медсестри як мій син та вона сказала, що зараз їй ніколи та лікар мені усе пояснить.

Це було дуже нестерпно, очікувати та не знати, що з моєю дитиною. Тетяна знову зателефонувала та я не знав, що їй відповісти.

Врешті-решт мене покликали в кабінет до завідувача відділенням. Він сказав, що з Тимуром усе добре та я зітхнув з полегшенням. Лікар продовжив. При проведенні операції все пройшло добре, затримку викликало те, що вони дали дещо завелику дозу наркозу, оскільки помилилися в розрахунках. Внаслідок цього на деяку мить у дитини зафіксували зупинку серця. На щастя, все обійшлося. Зараз Тимур знаходиться в реанімації.

Лікар повів мене до сина, я увесь час проводив з ним до тих пір, поки син не прийшов до тями. Нарешті Тимур прокинувся та він не відразу зрозумів, що відбулося. Коли син почував себе добре, нас виписали.

Коли ми приїхали додому, там нас уже чекала Тетяна з новонародженою сестричкою.
Зараз я розумію, що моя сім’я – це найдорожче, що у мене є.

Оцените статью
На коридорі почувся незрозумілий шум та я виглянув, щоб подивитися, що там відбувається. Я побачив, що медсестри кудись побігли, мені вдалося запитати у нашої медсестри як мій син та вона сказала, що зараз їй ніколи та лікар мені усе пояснить