Я часто бачила у телевізійних новинах історії про дітей з неблагополучних сімей. Я ніколи не думала, що одна з таких історій стосуватиметься мене. Одного разу я прокинулась о третій годині ночі, ми з чоловіком недавно купили собаку і вона мене розбудила. Я довго не могла її заспокоїти і вирішила, що вийду з нею прогулятися в парк, який знаходиться недалеко від мого дому.
Ми з Люсі вийшли на двір, було ще темно, але світили ліхтарі, тому було усе видно. На одній з лавок в парку я побачила шестирічного хлопчика. Я здивувалась та підійшла до нього. Я одразу зрозуміла, що він з неблагополучної сім’ї. Дитина була брудною, у старому одязі та голодною. Усе було, як я бачила у телевізійних новинах.
Хлопчик сказав, що його звати Назар і коли до них з матір’ю приходять гості, то вона виганяє його ночувати на двір. А якщо йому холодно і він просить пустити його додому, то мати не відкриває йому двері. Тому він змушений ночувати в парку на лавці, якщо надворі тепло, а якщо холодно, то у під’їзді.
Я була шокована і запропонувала йому піти до мене додому та поїсти. Коли ми прийшли до мене у квартиру, я погодувала хлопчика супом. А потім сказала йому, що зателефоную хорошим людям, які відвезуть його у будинок де тепло і є що їсти. Назар погодився, бо розумів, що матір його знову вижене на вулицю. Тому я викликала поліцію і вони забрали дитину у дитячий будинок.
Тепер я декілька разів у тиждень приходжу до хлопчика у дитячий будинок і він щоразу з радістю мене зустрічає. Його мама до нього не приїхала жодного разу і її позбавили батьківських прав.
Я переконала чоловіка всиновити хлопчика і ми зараз збираємо документи. Наші родичі та друзі підтримують нас і кажуть, що ми правильно зробимо коли всиновимо дитину. Адже у нас своїх дітей з чоловіком немає, тому ми постараємося бути хорошими батьками для Назара.
Я вірю, що хлопчику буде з нами добре і він буде щасливим. Ми з чоловіком уже багато років мріємо про дитину. Ось так наша мрія несподівано здійсниться.
