Вона знову і знову набирала на клавіатурі відповідь, через що неймовірно злилась на себе. Та просто перестати писати, чи заблокувати дідуся рука не підіймалась.
Вона мала усі шанси стати 40 річною бабусею, та можливості такої доля їй не дала: оскільки дітей не мала, а відповідно й онуків подарувати ніхто не міг. Бувши не молодою дівчиною мріяла про ідеал, а того, достойного, близького для душі все не зустрічала. Потім здобувала вищу освіту і з головою поринула у роботу. І не можна сказати, що вона нікого не шукала: час від часу ходила на побачення, та свого принца так і не зустріла. Колеги-чоловіки на роботі майже всі одружені, а просто так на вулиці зустріти судженого не так вже й просто.. Та жінка не втрачала надію знайти кохання і зареєструвалася на сайті знайомств.
Вона дуже прискіпливо вивчала кожну анкету, підмічала найменші дрібниці. Жінка не шукала кандидата для романтичних стосунків на одну ніч – вона хотіла створити сім’ю та народити від нього дітей.
Чоловіки писали, кликали на побачення, але зазвичай все закінчувалося тим, що у них просто не сходилися життєві цілі й пошуки тривали далі. Та розпочавши листування з цим дідусем, все пішло якось інакше. Вони переписувалися уже півтора року.
Їх повідомлення не були схожими на довгі ліричні листи, це скоріше коротенькі запитання-відповіді, обговорення погоди, щоденних справ, настрою та решти дрібниць. Листування відбувалася його рідною мовою, бо української чоловік не знав. Та для жінки це не стало проблемою.
На вигляд йому було років сімдесят і з літами він не гарнішав, скоріше навпаки, але жінка не бажаючи його образити продовжувала листування.
Так минуло ще пів року і скоро у неї мав бути день народження. Старенький знав коли саме, та попросив, щоб та назвала адресу, куди він зможе відправити подарунок іменинниці. Вона відчула, що це не просто рядовий подарунок для товаришки. Було щось в ньому таке зворушливе, відчувалося що він з душею підходив до його вибору, щоб це вразило саме її.
Жінка багато разів писала, як він їй сподобався і що вона неймовірно вдячна за такий прояв уваги, але дідусь перестав їй відповідати. Потім вона отримала листа. І сподівалася, що це від її друга по листуванню, де він пояснить чому так різко зник з мережі й перестав відповідати. Та лист був не від дідуся, а від іноземного юриста, де йшлося про те, що вона за заповітом старенького стала власницею будинку на морському узбережжі та дванадцять мільйонів доларів.
Коли вона поїхала за кордон, щоб оглянути нове майно, там її зустрів той самий юрист і пояснив для чого дідусь зареєструвався на сайті. Виявляється він був самотньою людиною, статки мав чималі, а кому передати їх після смерті не знав. От і вирішив таким способом знайти якусь близьку душу. Та більшість жінок його відверто ігнорували, через солідний вік.. Але не вона..
Жінку дуже розчулила ця розповідь. Ні, не через багатство, яке так не очікувано дісталося їй. Сльози краяли серце через те, що це міг бути той самий, кого вона чекала усе життя, народився б він пізніше, чи вона раніше і вони могли б стати щасливими удвох, та час став цьому перепоною.
