Холод був лютий. Сонце лише починало сходити й хоча траса й не була повністю вкрита ожеледицею, та по боках лежали цілі кучугури снігу, вкритого памороззю. Такого зимового ранку Денис поспішав додому. Автомобіль, аж скрипів від морозу. Але всередині було тепло та затишно. Денис, не набирав велику швидкість, хоча й траса була абсолютно порожня, здавалося лише йому кудись треба.
Він побачив попереду якусь перешкоду. Спершу здалося, що це якісь брили брудного снігу. Вони були сірі, як асфальт, тому їх важко було розгледіти, через це Денис пригальмував лише коли наблизився майже впритул. І враз над машиною здійнялася зграя пташок. Одній таки не пощастило і вона вдарилась прямісінько об бампер.
Чому ці птахи опинилися на дорозі, він так і не зрозумів.
Денис побурчав трохи, та щоб знову не потрапити у подібну ситуацію ще більше збавив швидкість. В салоні авто лунала улюблена мелодія, а він вже увесь був думками вдома, біля коханої дружи й милої донечки, які напевно його дуже чекають. Доця, можливо ще спить, а от дружина точно виглядає й переживає, як він добереться. А їде він не з порожніми руками – везе із відрядження сувеніри для обох. Навколо тиша, навіть пташка ніде не пролетить. Аж раптом, попереду побачив якусь фігуру.
Жінка з дитиною стояла посеред траси ще й у такий мороз. Чоловік трохи пригальмував, щоб краще їх роздивитись.
Вагався зупинятись, чи ні. А, що як це підстава? Але якщо ні залишати їх у таку холодну пору теж не варіант. Хтозна-коли їхатиме наступне авто. Він все-таки наважився і зупинився. Відчинив дверцята й запросив подорожніх до салону. Жінка без вагань вмостилася на задньому сидінні й допомогла залізти в авто дитині.
Доки Денис дивився, як вони сідають й розпитував куди прямують, дверцята біля водійського крісла хтось різко відчинив і вхопив його за плече. Він спершу не второпав, що це діється. Та зібравшись, вирвався з рук нападника, вдаривши його ногою у коліно. Кремезне тіло гримнуло об асфальт. В той час, його спільниця не розгубилася й вчепилась чоловікові у шию та голову руками. Дитина лише мовчки за цим всім спостерігала. Нападник зрозумівши, що з боку водія він до Дениса не відступиться, намагався влізти на сидіння поруч з водієм.
Чоловіку ледь вдалось вирватись. Кремезний чолов’яга вимагав грошей та віддати авто. Це просто чудо, що Денис зміг виштовхати їх зі своєї машини, малий вийшов сам. Денис чимдуж натиснув на педаль газу і залишив нападників далеко позаду.
Він дякував Богу, що так легко обійшлося, бо від такої ситуації не застрахований ніхто. Єдиний варіант, просто не зупинятися. Стоять в мороз з дітьми, то хай стоять – це їх вибір.
Шкода, що після такого гіркого досвіду, люди, які дійсно потребують допомоги, можуть її не отримати.
