З раннього дитинства я дуже мріяла про домашню тваринку. Точніше я дуже просила у батьків, щоб дозволили у нашому домі жити маленькі собачці.
Мою дитячу мрію здійснив мій чоловік. На моє перше день народження, яке ми святкували вже у якості чоловіка і дружини, чоловік з самого ранку кудись зник. А за кілька годин зайшов додому з великою коробкою.
Я підняла кришку з цієї картонної коробки і в повітрі підлетіли повітряні кульки. Коли я опустила голову, то помітила, що в коробці сидить маленьке щенятко з червоним бантиком на шиї.
Тепер у нас була собачка. Мою радість не можна було передати. Та й на нашому весіллі я не випромінювала стільки щастя, як в той день.
За два роки життя у новому складі я зробила певні висновки про свою собаку.
1. Вона цілими днями висипається за всю сім’ю.
2. Обожнює боротися з пластиковими пляшками.
3. Єдина, хто виконує зарядку щодня.
4. Харчується вишукано, як справжній гурман. Ми з чоловіком не вживаємо таких смаколиків, як вона.
5. Оберігає наш сон та пильно спостерігає за всім, що діється за вікном.
6. Не може терпіти нашого дурного сусіда. Мені інколи здається, що це миле маленьке звірятко здатне його загризти на рівні з бійцівськими породами собак.
7. Дарує нам з чоловіком стільки ніжності і тепла, як ніхто у цьому світі. Довіряє гладити її животик.
8. Замінює нам будильник. Навіть на вихідних не дає поспати.
9. Навчила нас ділитися всім найсмачнішим та не бути жадібними. Коли вона дивиться на нас благальним поглядом – ми здатні віддати їй абсолютно усе.
10. Веселить нас своєю грайливістю. Вміє посміхатися, коли до неї говорити смішною інтонацією, сповненою тепла і любові.
11. Вміє ображатися та вдавати драму.
12. Наповнила наше життя всіма барвами веселки.
