Олені завжди подобалось ім’я Іван. Вона мріяла, що так буде називатись її майбутній чоловік. У школі вона закохалась у хлопця з таким іменем, але він не звертав на неї увагу, а вона через це дуже переживала і ночами плакала. Коли вони закінчили школу вона мріяла, що він зверне на неї увагу. Але усе марно. Хлопець знайшов роботу і там познайомився з дівчиною з якою згодом одружився. Він був щасливий з нею і у них народилась дитина.
Олена зустрічалась з хлопцями, але коли вони з ними знайомились, то одразу звертала увагу на його ім’я. Якщо він називався Іван, то вона продовжувала спілкування, а як ні то більше бачитись не хотіла.
Одного разу до неї підійшов знайомитись молодий і високий хлопець. Виявилось, що його звати Іван і дівчина подумала, що це її доля. Вони почали зустрічатися і через декілька місяців одружились
Вони вирішили справити невелике весілля. Усі раділи тільки батьки молодої сиділи сумні. Дочка запитала у них, що сталось, а вони відповіли, що стомлені, тому так виглядають. Вони хотіли розповісти дочці таємницю, але не наважувались. Вони сподівались, що у молодого подружжя все буде гаразд.
Після весілля Олена почала жити вдома у Івана. Усе було в них добре і вони щиро кохали один одного. Вони мріяли про дитину, але минуло три роки і їхня мрія не здійснилась.
Чоловік та дружина звернулись до лікаря. Після обстеження він сказав, що Олена не може мати дітей. Жінка здивувалась і вирішила запитати батьків чи вони про це знали.
Коли Олена приїхала до батька і матері та розповіла про те, що їй сказав лікар, то вони відповіли, що знали про це. Вони завжди бажали їй щастя, але не знали, як розповісти. Тільки тепер жінка зрозуміла чому на весіллі її батьки сиділи сумні. Вони знали, що вона не зможе мати дітей і боялись, що згодом через це зять покине її.
Олена дуже переживала через те, що не може мати дітей і через це у них з чоловіком почались сварки, а потім вони розлучились.
Жінка переїхала до батьків і з чоловіками не планувала зустрічатись. Вона розуміла, що після того, як вони дізнаються її таємницю покинуть її.
Вона багато працювала, планувала купити квартиру і переїхати жити окремо від батьків.
Декілька днів тому у їхньому багатоквартирному будинку з’явився новий сусід. Олена з ним часто бачилась біля будинку і вони почали спілкуватися. Він виявився дуже добрим та розумним. Назар розповів, що розлучений і сам виховує сина. Дружина пішла від нього декілька років тому до коханця.
Згодом чоловік запросив Олену на побачення. Вони почали зустрічатися і зрозуміли, що не можуть жити один без одного. Жінка розповіла йому про те, що вона не може мати дітей. Він через це не переживав, бо мав сина, якому потрібна була мати.
Чоловік запропонував своїй коханій одружитись і вона погодилась. Вони зіграли невелике весілля і цього разу батьки Олени раділи, вони знали, що у подружжя буде все гаразд.
Минуло чотири роки, а вони і досі разом. Син Назара добре ставиться до дружини батька, а вона любить хлопчика, як власного сина.
