Скільки років я вже працюю в школі, але ніяк не можу зрозуміти, чому життя так несправедливе до відмінників. А от колишні двієчники «вибиваються в люди» та навіть стають успішними бізнесменами.
В цьому році через 20 років після школи зустрічається мій 11-А. За ці роки я нікого з них не бачила, тому було дуже цікаво, як склалися їхні долі.
Зустрічалися ми в ресторані, тому одягнені були всі вишукано. Єдині, хто запізнювався були двієчник Жека та відмінниця Людочка. В школі вони були абсолютними протилежностями. Хлопець був розбишакою та непосидою, який хоча б раз на тиждень був в кабінеті директора. Людочка – кругла відмінниця, приклад для наслідування, тиха мишка. Саме долі цих двох дітей мене цікавили найбільше.
Яким було здивування всіх випускників, коли парочка увійшла до ресторану під ручку. Виявляється, Жека все шкільне життя був закоханий у Людочку, тому після закінчення школи вирішив, що вона буде його дружиною.
Людочка – добра дівчина, тому не встояла перед наполегливістю хлопця. Він обіцяв їй, що ніколи вона не пошкодує про свій вибір. Так і вийшло, вони вже 18 років у шлюбі. У Жеки свій автосалон, а Людочка займається наукою. Звичайно, її робота не приносить великого заробітку, але ж для цього у неї є чоловік. А йому головне, щоб дружина була щаслива.
У них щаслива сім’я. Виховують трьох діточок. Доки батьки займаються роботою, вихованням дітей займаються по черзі бабусі.
Всі інші випускники теж багато досягли в житті. Були серед них і інженери, і перукарі, і навіть вчителі. Але найкраще, що я помітила у своєму 11-А – це людяність.
Ось такі несподівані повороти може готувати доля після закінчення школи.
