Надія вийшла заміж двадцять чотири роки тому, у них з чоловіком троє дітей. Старша дочка уже вчиться в університеті. Перед народженням першої дитини жінка працювала дизайнером і добре заробляла. А потім коли донька пішла у садок, то вона намагалась знайти роботу. Але виходило так, що дитина часто хворіла і їй потрібно було сидіти з нею, тому вона часто мала відпрошуватись. А таку робітницю ніхто не хотів і чоловік злився, бо вечеря не була готова. Микола їй тоді сказав сидіти вдома і доглядати за дитиною. А через деякий час Надія знову завагітніла і народила сина. Вона увесь час була з дітьми.
Минуло шість років і жінка народила третю дитину. Усі ці роки вона була вдома: готувала, прибирала і дітей виховувала. У хаті було дуже чисто і холодильник повний смачної їжі. Її чоловіка нічого не цікавило окрім роботи, усі хатні обов’язки лягли на тендітні плечі жінки.
Два тижні назад поїхали вони з чоловіком у гості до двоюрідної сестри Миколи. Гостювали там декілька днів, а коли приїхали, то дуже посварились. Чоловік сказав жінці, що вона лінива, бо його сестра працює на роботі, дітей доглядає і встигає виконати усі хатні обов’язки.
Василина працювала бухгалтером і заробляла хороші гроші. Тому чоловік і розізлився на свою дружину. Кожного вечора він приходив додому та розповідав де працюють жінки його колег і хто скільки заробляє.
– Дружина Петра свій ресторан відкрила, вона дуже талановита і смачно готує. А жінка Назара менеджером у туристичному агентстві працює. Вона має знижки на тури і вони весь світ встигли подивитись. – говорив він.
Жінці було образливо слухати докори чоловіка, бо виходило, що всі жінки успішні, а тільки вона одна домогосподарка і ні на що не здатна. Але він сам у цьому винен коли Надія працювала на роботі, то він сказав, що хоче дитину. Тому вона і пішла в декретну відпустку. А потім він хотів, щоб вдома завжди була смачна вечеря. А їй усі ці роки не було легко, бо чоловік їй не допомагав. Приходив з роботи і відпочивав, а вона посуд за ним мила і прибирала. Жінка колись хотіла працювати на роботі, але Микола на неї кричав та говорив, щоб вона за дітьми дивилась. А тепер діти виросли і він вимагає, щоб вона працювала.
Надія знає, що зараз її уже ніхто не візьме на хорошу роботу.
– Так йди на будь-яку роботу. Але не сиди в мене на шиї. – сварився чоловік.
– Як на будь-яку? Я не хочу прибирати, бо маю вищу освіту. Але зараз усе забула, бо багато років сиділа вдома. – говорила йому жінка.
Микола добре заробляв і вони змогли збудувати будинок, купити машину та оплачувати навчання дочки в університеті. А от зараз чоловік вирішив, що хоче, щоб його дружина також заробляла, а не була нудною домогосподаркою.
Він не цінує працю Надії вдома, а вона робила все для сім’ї. Він навіть їжу не міг собі підігріти чи тарілку за собою помити, усе мала зробити дружина. Його сорочки і костюми були ідеально випрасувані, а взуття напастоване. Вдома він навіть не знав де тарілки і горнятка лежать, а зараз дружина-домогосподарка йому не підходить.
Він ніколи не прибирав, нічого не складав та не цікавився дітьми і жінкою. А тепер думає, щоб без Надії зможе сам виконувати домашню роботу.
– Де я маю знайти зараз роботу? У мене досвіду немає і я вже не молода. Якщо я буду ходити на роботу, то чоловік з дітьми перетворять будинок у свинарник. Вони ж не звикли до домашньої роботи. – скаржилась жінка.
Надія дуже ображається на чоловіка, бо вона кращі роки свого життя присвятила йому і дітям. А тепер стала нецікавою, непотрібною і ледачою. А її чоловік дивиться на жінок колег і хоче, щоб його дружина також працювала та стала успішною.
