Наречений має квартиру, але після весілля молодята в ній жити не будуть

Коли моя донька мала вийти заміж я була впевнена, що молоді підуть жити до нареченого. Адже в Станіслава є власна квартира з чудовим ремонтом. Все в квартирі нове, Станіслав дуже охайний і доглядає за своєю квартирою.

Правда, квартира однокімнатна, але для молодят якраз те, що потрібно і на перших порах взагалі непоганий варіант. Проте виявилось, що я погано ще знаю свого зятя.

Недавно донька прийшла додому я сказала, що буде брати іпотеку, бо Станіслав цю квартиру хоче здавати а потім в перспективі вони продадуть обидві квартири (його квартиру і ту, яку наречена візьме в іпотеку) і куплять булинок. І це його остаточне рішення.

Моїй доньці двадцять п’ять років, а зятю тридцять. Світлана працює на хорошій високооплачуваній роботі. Вони дуже підходять один одному: обоє красиві, спортивні і усміхнені. На перший погляд може здатися, що вони брат і сестра, настільки вони схожі. Так часто трапляється, коли двоє молодих людей довго зустрічаються або разом живуть. Але не це головне, а те – що одразу видно як вони кохають один одного.

Вони уже більше, ніж півтори року зустрічаються, але разом не живуть. Прийняли рішення, що почнуть разом жити після весілля. Воно уже скоро – через декілька місяців. Станіслав живе зараз у власній квартирі, а Світлана знімає житло.

Квартиру Станіславу подарував батько, який разом із ними не жив, аліменти не платив, сином ніколи не цікавився. Згадав про сина лише тоді, коли йому виповнилось двадцять років. Тоді батько почав до сина часто телефонувати і завалювати його дорогими подарунками. Врешті-решт подарував квартиру. Сказав, що це замість аліментів, які виі не платив з того часу як пішов. Тоді маленькому Станіславчику було всього п’ять років.

Станіслав пробачив батьку і прийняв подарунок. Зробив ремонт на свій смак і облаштував її так, як хотів.

Світлана теж росла без батька, але той аліменти платив, проте був меньш щедрим, ніж батько Станіслава. Трішки образливо за Світлану. Тепер вона повинна взяти іпотеку і платити її десятки років. А якщо її звільнять? Чи, не дай Бог, вона захворіє або з нею щось станеться? Цілком було б розуміло, якби молодим ніде було жити. Для чого ці всі заморочки?

-Мамо, я повинна бути рівнею Станіславу, щоб ми могли гармонійно поєднатися в пару, – говорила Світлана. – Я буду відчувати себе ніяково якщо прийду в ту квартиру без нічого. А якщо у нас не складеться – він зможе в будь-який момент мене виставити за двері адже це його житло. І що мені тоді, знову квартиру знімати?

Як виявилось, Станіслав хоче здавати квартиру, а гроші від оренди витрачати на свої потреби. А сімейний бюджет вони будуть вести 50/50.

Як ви думаєте – нормальна ця ситуація і чи права Світлана? Вони ще до весілля ділять майно, страшно подумати, що буде після укладення шлюбу! Чи це їхня справа і як вирішать – так і буде? Адже вони вже дорослі і їм видніше?

Оцените статью
Наречений має квартиру, але після весілля молодята в ній жити не будуть