Ми з чоловіком дуже зраділи, коли донька сказала, що виходить заміж. Їй вже 25 років, не можна ж все життя прожити самій. Після весілля вони вирішили залишитися у нашому будинку, щоб назбирати на власне житло. Жили ми не бідно і кімнат вистачило на всіх. Зять відразу здався нам якимсь не таким, але це вибір доньки, тому ми не могли нічого зробити.
Зараз він перестав сідати з нами їсти, бо він не може прийняти нашу традицію. Справа в тому, що ми насипаємо їжу в одну тарілку. З неї кожен бере скільки, стільки йому хочеться, це дуже зручно, бо менше посуду мити, та і на столі залишається більше місця.
Ця традиція у нас дуже давно і всі вже звикли, навіть гості приймають її. Всі, окрім зятя, який з самого початку відносився до цього з огидою. Він почав ставити окремі тарілки собі і нашій доньці, а потім взагалі рідше з’являвся за столом.
Ми намагалися з чоловіком спокійно пояснити, що це наш звичай, і взагалі, багато родин робить так само. Та зять так і не захотів цього зрозуміти, і зовсім перестав їсти з нами. Він не виходить з кімнати майже, коли вдома, і не говорить з нами. З донькою вони почали частіше сваритися.
Їсть він окремо, і щоб ніхто цього не бачив. Я сказала своїй донечці, що це досить неприємно для нас, можливо, вона зможе на нього вплинути. Та вона так і не змогла нічого зробити.
