Нашими сусідами були, бабуся і дідусь. Вони з підозрою поставилися до наших стосунків. Особливо бабуся, яка при зустрічі співчутливо глянула на Ірину і похитала головою.

Мене ледь не притягнули до відповідальності за співжиття з нібито неповнолітньою. Я був у шоці. Уміють же люди придумати легенди.

З Ірою я дружив ще зі студентських років. Мала вона вигляд підлітка. Невисокого росту, тонкої кості і надто тендітна, вона далеко не виглядала на свій вік. А на цей час, коли ми почали жити разом, їй виповнилося вже двадцять три. Не так вже й мало, як для заміжжя.

Я виглядав старшим за своїх однолітків. Можливо тому, що відростив бороду, що зараз у тренді. Чи, може, тому, що був широкоплечим і дужим, що додавало мені трохи віку.

Після закінчення інституту я з Ірою почали жити вдвох. Усе йшло до одруження. Але ми не поспішали оформляти наші стосунки, бо нам і так було добре.

На цей час взяли в оренду квартиру. Нашими сусідами були люди похилого віку – бабуся і дідусь. Вони з підозрою поставилися до наших стосунків. Особливо бабуся, яка при зустрічі співчутливо глянула на Ірину і похитала головою.

Я не надав цьому особливого значення, бо з Ірою вже разом майже чотири роки. Проте наші стосунки вочевидь не давали спокою старенькій. І одного чудового вечора до нас з’явився дільничний.

Я запитав, що трапилося. Він відповів , що є скарга від сусідів через розб _ещення неп _овнолітньої. Ми з Ірою переглянулися і розсміялися. На вимогу дільничного все-таки пред’явили документи. Поліціянт глянув у наші паспорти і усміхнувся про себе. Побажав нам гарного проведення часу разом і пішов.

Ми ще тривалий час сміялися над цим випадком. Я все намагався Ірині підсунути додатковий шматок торта, жартуючи, що їй конче треба поправитися, щоб мене не вважали збоченцем.

Оцените статью
Нашими сусідами були, бабуся і дідусь. Вони з підозрою поставилися до наших стосунків. Особливо бабуся, яка при зустрічі співчутливо глянула на Ірину і похитала головою.