Наталя вирішила залишити немовля під дверима сестри, але помилилась квартирою

До Олега постукали у двері, коли він відчинив їх у коридорі нікого не було, a біля порога лежала люлька. Чоловік заглянув в неї i побачив маленьку дитину. Він розгубився і не розумів, що йому робити. Забрав її до квартири, а сам вибіг на двір щоб подивитись можливо десь недалеко є матір малюка. Але нікого не побачив, тому повернувся у квартиру.

Чоловік вирішив взяти дитину на руки, бо малеча почала плакати. Коли він виймав дитину, то на матраці побачив записку:

«Олена, піклуйся про свою племінницю. Наталя».

Він нічого не розумів, його дружину дійсно звали Олена, але він ніколи  не чув, що у неї сестра Наталя.

Він вирішив залишитися вдома, тому подзвонив на роботу і відпросився, сказав директору, що захворів. А потім подзвонив до дружини і попросив приїхати додому.

Жінка приїхала через дві години і він показав дитину та записку. Дружина сказала, що у неї немає сестри Наталі. У неї є брат Мирон та сестра Аня, але про жінку з записки вона ніколи не чула.

Олена взяла немовля на руки і почала її колисати. Жінка уже давно мріяла про дитину, але лікарі сказали їй, що вона ніколи не зможе мати дітей. Вони з чоловіком навіть говорили про встановлення дитини із дитячого будинку, але не наважувались це зробити.

Вона розгорнула ковдрочку в яку було загорнуте немовля і побачила, що це була дівчинка. Вона була одягнена у рожевий светр і червоні штани. У неї дуже гарні блакитні очі і чорне волосся.

Олена вирішила подзвонити до своїх батьків і дізнатись чи у не було у неї ще однієї сестри.

– Доброго дня, мамо. Нам під двері дитину підкинули. Біля дитини записка була у ній було написано, що сестра Наталя мені залишила це немовля. В мене є сестра Наталя?

– Ні, – здивувалась жінка,- викличе поліцію, хай знайдуть батьків дитини.

Подружжя так і зробило. Через тридцять хвилин приїхала поліція, Олена і Олег розповіли їм деталі ранішньої історії. Поки поліцейські будуть шукати матір дитини, то дівчинку залишать у них.

Вони раділи, що у них є дочка і з задоволенням доглядали за дитиною. Чоловік і жінка сподівались, щоб родичі дівчинки не знайдуться.

Але поліція знайшла матір дитини. Нею виявилося молода дівчина, яка вчилася у на другому курсі університету. Вона розповіла, що батьком дитини є її одногрупник, але вони не хочуть виховувати дочку. Тому, матір вирішила віддати дитину сестрі.

 Наталя розповіла сестрі про вагітність і вона дуже розізлився на неї, сказала їй залишити дитину після народження у пологовому будинку. Дівчина дуже плакала, бо не хотіла залишати немовля чужим людям, але дбати про нього не мала можливості. Вона не зможе вчитись і доглядати дитину, а державної допомоги їй не буде достатньо, щоб прогодувати себе і дитину. Батьки сестер померли коли дівчата були малими, їх виховувала бабуся, якої тепер також уже немає в живих.

Коли Олена народила дівчинку, вона вирішила віднести сестрі дитину у надії, що та пожаліє племінницю і залишить її в себе. У Олени був чоловік, який добре заробляв і двоє маленьких дітей. Дівчина знала, що сестра має можливість виховати і прогодувати дівчинку.

Але жінка недавно переїхала на орендовану квартиру і Наталя у неї ще не була у гостях. Вона знала вулицю і номер будинку, але номера квартири і під’їзду не знала. Коли дівчина прийшла під будинком, то запитала жінку, яка сиділа на лавці у якій квартирі живе Олена і та сказала, що у третьому під’їзді сто вісімнадцятій квартирі. Наталя узяла дитину і залишила під дверима квартири. Виявляться, що у цьому будинку живуть дві Олени, а її сестра живе у другому під’їзді.

Дитину забрали у подружжя і віддали тітці, але жінка не захотіла виховувати племінницю, вона віднесла дівчинку у дитячий будинок.

Через три місяці дві Олени зустрілись на подвір’ї біля будинку.

– Доброго дня, а де дівчинка?- запитала жінка сестру Наталі.

– Я віддала дівчинку у дитячий будинок. У мене двоє маленьких дітей, я не можу брати на себе відповідальність ще за третю дитину. – відповіла вона.

Олена випитала адресу дитячого будинку і подзвонила до чоловіка. Коли він приїхав, вони сіли машину і поїхали за дівчинкою.

У дитячому будинку подружжя сказало, що хоче вдочерити дитину, яку віддала недавно жінка. Директор погодився, назвав список документів, які були потрібні, щоб забрати  дівчинку.

Чоловіку і жінці допоміг друг, який працював в органах опіки і піклування швидко оформити документи. Вони забрали дитину додому.

Зараз Василині уже три роки, вона відвідує дитячий садок. Подружжя дуже любить донечку, завжди проводить багато часу з дитиною: вони читають разом книги, гуляють у парку і ходять у ляльковий театр.

Оцените статью
Наталя вирішила залишити немовля під дверима сестри, але помилилась квартирою