Наталя народилася у маленькому містечку у дуже поважній сім’ї. Батько працював директором школи, а мати – вчителькою початкових класів у цій школі. Наталя старанно вчилась і завжди слухалась батьків. Але в дев’ятнадцять років дівчина закохалась у старшого на три роки хлопця і згодом завагітніла. Коли про це дізнались її батьки, то дівчині сказали відмовитись від дитини.
Батьки Наталі боялись, що вагітність дівчини негативно вплине на їхню репутацію. Вони переживали, що люди будуть сміятися з них.
Наталя народилася у маленькому місті. Вона завжди добре вчилась, брала участь у шкільних олімпіадах і слухалась батьків.
Батько Наталя планував, що дівчина закінчить школу із золотою медаллю і піде вчитись в університет. Тому не дозволяв їй гуляти з подругами ввечері, а заставляв дівчину вчитись.
Після закінчення школи Наталя переїхала у велике місто навчатися в університеті. Додому Наталя приїжджала кожній вихідні. Батьки завжди давали дівчині із собою смачні гостинці і гроші.
Під час навчання дівчина жила у гуртожитку, де подружилася з однокурсницями, що жили разом з нею.
Батьки жили далеко. Дівчина відчула свободу, вона могла спілкуватись з друзями і гуляти ввечері.
Пройшло чотири місяці і у дівчини з’явився хлопець. Це було перше її кохання. Хлопця звали Андрієм.
Він дарував їй великі букети квітів і писав вірші. Вони разом гуляли ввечері містом і планували спільне майбутнє.
Після вечірніх прогулянок Наталя була невиспана і тому не встигала з навчанням. Подруги старались їй допомогти: давали переписати домашнє завдання і допомагали на тестуваннях.
Через три місяці Наталя дізналась, що завагітніла. Дівчина вирішила не розповідати нікому про вагітність, бо вона дуже боялася батьків. Андрію вона також не розказала про вагітність, бо боялася що хлопець не зрозуміє і не підтримає її.
Андрій планував вчитись, отримати хорошу роботу і тільки тоді створити сім’ю.
Час летів швидко. Розпочались літні канікули і Наталя поїхала додому.
Живіт уже був помітний, тому Наталя одягнула широку футболку, а живіт під одягом обмотала тканиною.
Мати зразу зрозуміла, що дівчиною щось не те. І заставила Наталю розповісти про вагітність. Після того як батьки дізнались цю новину, вони дуже розсердилися. Наталю закрили вдома і не дозволили вертатися в університет.
Вагітність дочки вони приховували від сусідів. Бо якби хтось дізнався про вагітність Наталі – це вибув сором на все життя. Було прийняте рішення, що до пологів Наталя буде сидіти вдома, а потім дитину віддадуть дитячий будинок і тоді дівчина зможе спокійно повернутися в університет.
Ослухатись батьків Наталя боялася, адже усе своє життя вона завжди виконувала батьківські накази. Навіть рідна матір не розуміла і не підтримувала дівчину.
Згодом Наталя народила гарненького темноволосого хлопчика. Дитина так ніжно дивилась на матір, хапала ручками її волосся.
Дівчина дуже плакала і просила залишити сина, але батьки не погодилася. Вони віддали дитину в дитячий будинок. Але у який саме будинок батьки віддали немовля Наталя не знала.
Наталя повернулася в університет і постійно думала про сина. Дівчина вирішила знайти дитину. Вона обійшла усі дитячі будинки, але немовля так і не знайшла.
Андрій також не з’являвся. Подруги старалися втішити її, говорили Наталі, що все буде добре і Наталя зустрінеться з коханим і знайде сина.
Через деякий час прийшла звістка від Андрія, що він зараз служить у армії. Наталя написала Андрію лист у якому вибачилася і розповіла, що в них є син. Але її батьки його відібрали і відвезли у дитячий будинок, який вона знайти не може.
Андрій дуже зрадів що у нього є синочок. Він жалів що так легко здався і не розшукав дівчину коли та зникла. Відповів, що скоро у нього буде відпустка і він приїде додому і вони обоє будуть шукати дитину.
Через два місяці хлопець приїхав до Наталі і завдяки батькам Андрія вони знайшли сина. Хлопець запропонував Наталі вийти заміж. Дівчина погодилась і вони розписались.
Андрій повернувся у армію, а Наталя стала жити у батьків чоловіка і чекати коли повернеться коханий.
