Наталя закохалась у друга свого зятя, а через декілька років вона і її дочка разом лежали у пологовому будинку. Зоряна народила хлопчика, а її мати на наступний день дівчинку. Ось так у Наталі з’явилися ще одна дочка і онук.

Про Наталю і Олександра у їхньому місті багато пліток ходило. Заздрили їм люди, бо вони щиро кохали один одного. Молодий чоловік завжди був біля своєї дружини, він оберігав її і дбав про неї.

Він знав, що вона для нього найкраща жінка в світі і він завжди з нею буде. Він їй допомагав готувати вечерю і накривати стіл, йому хотілось, щоб вона багато відпочивала і була щасливою.

Вони були дуже гарною парою. Олександр високий, темноволосий чоловік, а Наталя висока, струнка жінка з великими карими очима. Усі знайомі заздрили їхньому щастю.

 – Наталі пощастило, бо у неї є молодий чоловік, який її носить на руках і дійсно любить. – говорили люди у місті.

 – То добре, що вони щасливі. Вони уже вісім років разом. Я вам одразу казала, що в них все буде гаразд, а ви мені не вірили. – казала подруга Наталі.

Вона знала, що жінці колись було несолодко і вона декілька років жила з чоловіком-тираном. Він постійно на неї кричав і міг ударити. А вона все терпіла, думала, що у дітей має бути батько.

Одного разу старша дочка попросила Наталю розлучитись з батьком, вона сказала, що більше не може слухати їхні сварки. Жінка у цей момент зрозуміла, що їй не потрібно терпіти чоловіка, бо навіть їхні діти його бачити не хочуть.

Вона розлучилась з чоловіком і він переїхав в інше місто до батьків. А вона змогла зажити щасливо і більше не терпіти знущань.

Тоді дочці було чотирнадцять років, а синові – десять. Наталя добре дбала про себе і дітей, вона багато працювала, щоб забезпечити їх всім необхідним.

Вона знайшла роботу у їхньому місті пекарем. А у вихідні їздила на дачу, щоб обробляти город. Вона посадила фрукти і овочі. Її діти їй теж допомагали.

Через деякий час вона зробила ремонт у квартирі, отримала права і купила машину.

Минули роки і її дочка виросла та вступила в університет. На другому курсі вона познайомилась з Максимом. Після закінчення навчання вони одружились і почали орендувати кватиру недалеко від Наталі.

На різдвяні свята жінка запросила дочку з зятем у гості, вони приїхали не самі, а з другом Максима з яким він вчився разом в університеті.

 – Такий спокійний і добрий хлопець. – подумала Наталя.

 – Вона така гарна. – подумав Олександр.

Хлопець почав часто приходити у гості до жінки. Він їздив до неї на дачу та обробляв город. Наталя була дуже щасливою, що друг її зятя допомагає їй. Жінці тоді було сорок два роки, а вона відчувала себе двадцятирічною дівчиною поряд з Олександром.

Одного дня вони зрозуміли, що кохають один одного. Вони почали зустрічатись і усі знайомі дивитись скоса на них.

Батьки Олександра спочатку були проти того, що він зустрічається зі старшою за нього жінкою, але через деякий час він їх переконав, що він дійсно кохає Наталю і його кохання взаємне.

Зять вирішив поговорити з другом і Олександр йому чесно признався, що планує одружитись з його тещею. Чоловіки через це посварились і побились.

Закохані почали зустрічатись так щоб ніхто їх не бачив. Вони ходили пізно вечері містом і тримались за руки.

Одного разу їх побачила дочка Наталі і сказала, що вона не проти їхніх стосунків. Вона бажає щастя своїй матері і сподівається, що у них все буде добре.

Згодом Олександр переїхав до Наталі і вони одружились. Син жінки спочатку протестував, але вітчим усе терпів та добре ставився до нього і через декілька місяців вони знайшли спільну мову.

А потім Степан вступив в університет і там познайомився з хорошою дівчиною, а після закінчення навчання вони одружились.

Вийшло так, що Наталя і її дочка разом лежали у пологовому будинку. Зоряна народила хлопчика, а її мати на наступний день дівчинку. Ось так у Наталі з’явилися ще одна дочка і онук.

Оцените статью
Наталя закохалась у друга свого зятя, а через декілька років вона і її дочка разом лежали у пологовому будинку. Зоряна народила хлопчика, а її мати на наступний день дівчинку. Ось так у Наталі з’явилися ще одна дочка і онук.