Моя сім’я була з тих, хто ніколи собі нічого зайвого не дозволяв, тому, коли я в 16 років захотіла поїхати з подругами у гору, то пішла на половину літа працювати, а там мені так сподобалось мати свої гроші, що я й не покидала роботу, лише змінювала її на кращу і з більшою зарплатнею.
З того часу минуло 10 років і весь цей час з кожної зарплати я відкладала якусь суму. Мені спокійніше жилось з думкою, що у мене є завжди запас на якийсь час. Звісно, за такий час у мене назбиралась кругленька сума і чоловік, знаючи про це, попросив мене вкласти гроші у його бізнес.
Я збиралась йому відмовити та у мене на це були конкретні причини. У дитинстві нас з мамою батько виставив на вулицю і ми пішли жити до бабусі, де мама працювала вдень і вночі, щоб ми могли спокійно жити, а тата більше у моєму житті не було. Звісно, ця ситуація стала для мене уроком, що у життя можна покладатися лише на себе.
Я довіряю своєму чоловіку, проте ти ніколи не знаєш чим ця довіра обернеться для тебе завтра. А що як я сьогодні дам йому гроші, а завтра він уже зустріне іншу? Поки вони у мене лежать, я знаю, що у мене є завжди опора. Найкращим вкладенням коштів я завжди вважала нерухомість, адже ніколи не можна передбачити, що станеться з валютою.
Колись моя мама проговорилась майбутньому чоловіку про мою ощадливість і що у мене ще з молодості завжди були заначки. Тоді він лише посміявся, а тепер, коли минуло два роки, він вирішив звернутися до мене за допомогою. Проте він уже не раз намагався побудувати власний бізнес і всі його ідеї провалювалися. Я навіть не впевнена, що ця, на яку він у мене просить грошей, може бути виграшною.
Він переконує мене, що я повинна дати йому гроші, адже ми сім’я, але я не хочу так просто віддавати те, на що так довго працювала, про що йому і повідомила. Його це дуже розізлило, ми посварилися і тепер у нас постійні сварки через фінанси.
Вчора він поставив мене перед вибором – або половина суми на бізнес, або розлучення….
І як мені тепер бути?
