Багато хто каже, що після весілля стосунки між партнерами псуються через побут. Я ж постійно радів, що у нас із дружиною були ну просто чудові стосунки і ми досі розуміли один одного з пів слова. Але таку ідилію нам зруйнувала наша ж річниця весілля.
Разом ми були уже вісім років. Я вважав це пристойною датою і підготувався до цього дня по-особливому. Вирішив влаштувати справжню романтичну вечерю при свічках у нас вдома.
Але ще у вечір перед цим все пішло не так, як треба. Віку викликали на роботу. Вона пояснювала, що зайнята і аж ніяк не може, а потім запропонували подвійну суму. Вона подумала і все одно відмовилась. Такі кошти зараз би зовсім не завадили нашому сімейному бюджету. І я сам уже почав її вмовляти піти, аби жінка не думала, що я ображусь чи не відпускаю її. Та Вікторія все одно наполягла на своєму і залишилась удома.
Коли вранці я прокинувся, то кохану як корова язиком злизала. Мені здалось це дуже дивним, адже на годиннику була тільки сьома ранку. Вона не могла так рано піти на роботу. Я подумав, що дружина має якісь невідкладні справи або готує мені сюрприз.
Та Віка не приходила і не приходила, тому я вирішив, що поки її немає, то можу піти до супермаркету по продукти, аби реалізувати свій план щодо романтичної вечері. Коли прийшов додому, то отримав телефонний дзвінок він коханої. Вона сказала, що вчасно не прийде, адже мусить все ж таки щось там допрацювати, це терміново. А потім я намагався їй телефонувати, а телефон був вимкненим.
Я цілий вечір не знав, куди себе подіти і чим зайнятися. Щоб відволіктись та не з’їсти нічого із святкового столу я пішов до вітальні та взяв ноутбук дружини, аби глянути фільм. Коли я увімкнув його, то на екрані засвітилась відкрите листування в одній із соціальних мереж. І було воно з якимось Володимиром. Напевно, початок його було видалено, бо з тих фраз я мало що міг зрозуміти. От тільки останніми повідомленнями чоловік запрошував її на День народження.
До ночі я чекав. І явилась Віка о четвертій ранку. Я не хотів сваритись і показувати свої емоції, тому вдав, що вже сплю. Зранку наша розмова відразу розпочалась із вияснення того листування. Вікторії уже не було куди подітися і вона зізналась, що зраджує мені.
Вона відразу кинулась на коліна і почала молити мене про прощення, обіцяла, що такого більше ніколи не буде. Але мені настільки гидко було усе це слухати, що я пішов до матері. А на наступний день уже подав заяву на розлучення. Не хочу мати нічого спільного із жінкою, яка наплювала мені у душу в день нашої річниці.
Цікаво тільки, скільки вона мене дурила і скільки б ще дурила, якби я не взяв той ноутбук?!
