Я ніколи не розуміла для чого виходити заміж за чоловіка у якого уже є дитина. Потрібно виховувати тільки рідних дітей, а чужих – не правильно. Чому?
Буває так, що ти знаходиш чоловіка який тобі подобається і виявляється у нього дитина від першого шлюбу. Це не рідні діти, коли вони виростуть, то можуть і не згадати про турботу та любов, яку ти їм давала. Завжди, найголовнішими і найріднішими для них будуть їхні рідні батьки.
Моя дочка познайомилась з чудовим чоловіком, як мені тоді здавалося. Він був забезпечений, мав житло і власну квартиру. Завжди на побачення приносив великі букети квітів, вони їздили подорожувати разом. Але згодом я дізналася, що у нього є син від першого шлюбу і моя дочка планує його виховувати.
Я пробувала її переконати, що потрібно виховувати свою дитину, а не чужу. Вона не планує народжувати свою дитину і говорить, що вже має сина, а я хочу рідних онуків.
Матір Миколи віддала хлопчика на виховання батькові дитини, а сама влаштовує своє особисте життя. Мою дочку вони використовують, як безплатну няньку для їх сина. Я ще раз пробувала поговорити з дочкою, але все марно вона навіть слухати мене не хоче.
В неділю до мене прийшла сестра і я їй розповіла про дочку, хотіла, щоб вона мені порадила, як мені діяти. Наталя вислухала мене і сказала, що для сучасного покоління часті розлучення є нормою. Багато чоловіків і жінок виховують чужих дітей та не бачить в цьому нічого поганого.
Але для мене це не допустимо, бо якщо молоді люди будуть думати, що дуже легко замінити дитині батька або матір, вони не будуть старатися з будувати міцні стосунки з своїми половинками. У нас з чоловіком були різні ситуації в житті, інколи я хотіла розлучитися з ним, але мене стримувала спільна дитина. Я розуміла, що для дочки ніхто не замінить рідного батька.
Сестра сказала змиритися і не мішати щастю дочки. Але я не втрачаю надії, що Василина зрозуміє мене та захоче мати своїх дітей. Я хочу, щоб вона розійшлася з цим чоловіком і знайшла собі гідну кандидатуру, без дітей. У неї має бути власна сім’я з рідною дитиною.
Я вирішила не приходити у гості до дочки, поки вона не передумає і не зрозуміє свою помилку. Дівчина телефонувала до мене, вона просила зрозуміти її та не ображатися, але я твердо стояла на своєму і нікого не слухала.
Василина зараз живе з Олександром та виховує його сина. Вона мені говорить, що щаслива і дитина любить її. Не знаю може я помиляюся і потрібно прийняти чужу дитину?
