Познайомився із Анастасією я під час відпочинку на морі. Вона з першого погляду мені сподобалася і я точно знав, що свій шанс не втрачу. Свого я добився і ми почали зустрічатися, а через рік я зробив пропозицію руки та серця.
Відразу після весілля ми гарно розташувались, переїхали у власну двокімнатну квартиру. Моя кохана працювала в банку, а я мав власну фірму з друку. Через якийсь час навіть вдалось навідкладати грошей на свій автомобіль. Крім того, ми багато подорожували, бо це було хобі для нас обох.
Та у всій цій ідилії було і погане – ми не могли мати діток. Скільки лікарів ми обходили, просто на пальцях рук і ніг не злічити. І всі вони, як один, повторювали нам, що зі сторони медицини все добре, тому причини вони знайти не можуть.
Коли я був у одному із відряджень, то Настя прислала мені фото тесту на вагітність. Таким щасливим я ще ніколи в житті не був. Коли народився наш синочок, то я навіть запропонував дружині найняти помічницю, щоб прибирала у домі та готувала їсти, коли кохана зайнята дитиною.
Минуло два роки і Настя знову повідомила мені, що вагітна. Аналіз УЗД показав, що чекаємо ми на донечку. І коли я повернувся із чергового відрядження несподівано, аби зробити сюрприз, то наша помічниця сказала, що дружини немає вдома і ось так вечорами її часто не буває.
Мене дивувало, що Настя нічого мені не сказала, пішла десь в досить пізній час і ще й дитину на домогосподарку покинула. Я ж наймав її не нянькою. Чому вона повинна бавитись із малям? Та потім я ліг, видихнув і подумав, що дружині також потрібно розважитись, відволіктись, відпочити від усього.
Той випадок швидко забувся, але через місяць ситуація повторилась. Тепер уже двоє діток Настя покинула на чужу жінку, а сама зникла. Саме тоді я почав підозрювати, що і діти можуть бути геть не мої, якщо в періоди моєї відсутності дружина майже не з’являється вдома.
Щоб не починати сварку, я пішов та зробив тест ДНК в таємниці. Він показав, що син не мій рідний, а дочка – рідна.
Відразу я подав на розлучення і забрав Емілію до себе. Мені так образливо ще ніколи в житті не було. Невже я такий дурень і тоді не помітив, що старший син на мене зовсім не схожий? Чому жінка так вчинила зі мною? Чому не могла зізнатись сама?
Можливо, і я винний. Адже Настя дуже хотіла дитину, а зі мною нічого не виходило. Я не міг дати їй того, що вона знайшла на стороні. Навіть не знаю, як тут бути далі.
