У суботу ввечері ми з чоловіком хотіли відпочити, але несподівано прийшла до нас у гості свекруха. Ми її не запрошували і не чекали в гості. Спочатку вона пішла у спальню і побачила незастелене ліжко. Ми якраз його розстелили, бо хотіли відпочити. А потім у кухню де побачила брудну чашку, яку я не встигла помити. Я думаю, що не в кожній сім’ї усе ідеально прибрано.
Потім вона зайшла у ванну і сказала, що умивальник брудний і їй неприємно мити у ньому руки. Я подивилась на нього і побачила, що чоловік розлив мило та не встиг змити його. Нічого страшного не було, я легко змила з умивальника рідке мило.
Я запропонувала свекрусі випити чай і з’їсти печиво, а вона сказала, що не можна багато солодкого їсти і можна кращу вечерю їй запропонувати, ніж печиво. Я їй пояснила, що ми з чоловіком уже поїли, тому я їй запропонувала такий перекус.
Потім вона знову пішла у спальню і стала дивитись у шафу. Мені було незручно їй говорити, що по чужим шафам заглядати не виховано, тому я промовчала.
Вона почала мене розпитувати, яким я порошком перу одяг, що я готувала на вечерю і як часто змінюю постіль.
Свекруха сиділа в нас до двадцять другої години, я вже не витримувала і дуже хотіла спати. А вона все нишпорила і рилась у мене в квартирі.
А потім Галина Іванівна сказала, що я погана господиня і мій чоловік міг кращу дружину собі знайти. Вона попросила викликати таксі, щоб поїхати додому.
Після того, як свекруха пішла я сказала чоловікові, що його мати поводиться жахливо і попросила з нею поговорити. Він мене розуміє, але нічого вдіяти не може, бо знає, що вона нікого ніколи не слухає і робить завжди все, що захоче.
