Ми з Юрою через два місяці маємо зіграти своє весілля, але я сумніваюся у тому, чи вірний він мені.
Все почалося з того, що Єва приїхала до нас погостювати перед від’їздом за кордон. Ми з Юрою, хоч ще не в шлюбі, але вже разом винаймаємо квартиру. Ось Єва й напросилася в гості, спочатку казала, що на 2 дні, а потім її плани різко змінилися і вона тиждень в нас “гостювала”.
Юра працює з дому, а я кожного дня ходжу на роботу. Відповідно, я залишала Єву з Юрою самих вдома. Кілька разів я верталася додому, а їх обох немає. Я подзвонила коханому, а він каже:
— Ми пішли в кафе, щоб поїсти. Я сподіваюся, що ти не ображаєшся.
Я б могла сказати, що це Юра так гостинність проявляє, але ж можна було мене почекати. Або хоча б попередити, я б швидше з роботи звільнилася і пішла з ними. Іншим разом я встала зранку збиратися на роботу, а Єва вже товклася на кухні. Коли я побачила, що вона готує яєчню, я подякувала їй і сказала, що не варто було, я не снідаю, а сестра усміхнулася й сказала:
— Це й так не тобі, це для нас з Юрою.
Я пішла на роботу з відчуттям, що за моєю спиною щось відбувається. Коли я ввечері того ж дня повернулася додому, вони двоє лежали у вітальні на дивані, під одним пледом й дивилися фільм. Думки про те, що моя сестра й наречений за моєю спиною крутять шури-мури, ще більше заполонили мій розум.
Я бачила, як сестра поглядала на Юру. Між ними точне вже щось було. Чи не було? Чи це я все собі придумала й це все моя хвора уява? Одного разу мені здалося, що я бачила, як Єва тримає Юру за руку.
Одного дня я відпросилася з роботи й прийшла додому раніше. Ледь помітно відчинивши двері, я зайшла у квартиру й почула розмову, а потім голосний сміх. Вони просто говорили, але коли побачили мене на порозі, обоє зніяковіли, Єва підірвалася з місця, Юра почав мене розпитувати, чому я так швидко додому повернулася. Я попросила їх й мені показати те, що їх так розвеселило, а Єва мені: “навіщо тобі це, ти й так не зрозумієш”. Очевидно було, що я прийшла й зіпсувала їхні веселощі. Я відчула себе зайвою у цій компанії. Особливо, коли після мого приходу вони обоє замовкли.
Того вечора я відчула, що не можу все тримати в собі й сказала чоловікові про все, що у мене на думці. Він назвав мене ненормальною і сказав, що ніколи б не зрадив мені й мої підозри дуже образили його. Мене це зовсім не заспокоїло. В такій ситуації він міг і збрехати, щоб викрутитися.
Словом, може я себе накручую, може бачу те, чого немає, але моє серце не спокійне. Одне добре, що сестра вже через два дні їде. Сподіваюся те, в чому я їх підозрюю — неправда і все вирішиться з її від’їздом.
