Коли Саша дізнався, що його наречена тайкома позбулася їхньої спільної дитини, він пішов від неї, не сказавши й слова. Просто зібрав речі й під її крики й докори в його сторону, що вона, мовляв, ще молода, щоб народжувати, поїхав геть. Саша не знав, на що він злиться більше: на те, що його наречена, якій він вже зробив пропозицію, позбулася дитини, чи те, що вона це зробила, нічого йому не сказавши, не порадившись. Не залишивши й шансу. Як мінімум він мав про це знати, це була і його дитина теж.
Сашко повернувся до старенької матері. Розрив з Танею напередодні весілля, вибив його з колії й він довго не міг оговтатися. Його ледь не звільнили з роботи, він припинив спілкуватися з багатьма друзями, став жити від дня до дня. Мама бачила стан сина, але нічого вдіяти не могла, ніякі слова не допомагали. А розмови про те, що він ще знайде собі своє щастя, сприймалися дуже гостро й завжди закінчувалися конфліктами.
Сашко знайшов відраду у роботі. Він працював цілими днями, понаднормово й навіть у вихідні. Мама хвилювалася, що Сашко доведе себе до виснаження. Син майже не спав, мало їв і тільки цілими днями проводив на роботі за комп’ютером. Всі зароблені гроші Сашко віддавав мамі. Мама не втрачала надії на те, що син познайомиться ще з жінкою, яка стане його орієнтиром на все життя, адже Сашко був ще молодий і гарний чоловік. Тому всі гроші відкладала на майбутнє сина і його сім’ї.
Жили вони у квартирі, але мали ще одну квартиру на околицях міста, яка пустувала. Ця квартира була Сашка й дісталася йому від батька. Чоловікові пропонували здати її квартирантам або продати, але хлопець казав, що вона йому ще знадобитися. І не прогадав. В майбутньому саме сюди він привів Іру та її дитину, які стали найдорожчими йому людьми.
Іра стала новою співробітницею у їхньому офісі. Вони з Сашою познайомилися, почали спілкуватися кожного дня, а невдовзі між ними зав’язалися стосунки. Щоправда, жінка не спішила, бо перебувала в процесі розлучення з чоловіком, а ще — сама виховувала трирічну донечку. Сашка це не зупинило. Він дочекався розлучення своєї коханої, познайомився з її донькою і познайомив Іру з матір’ю.
Мама одразу відчула, що Іра саме та жінка, яка потрібна її синові. Вона прийняла Іру як доньку, а її донечку — як рідну внучку. Вже через пів року пара з’їхалася й почали жити у квартирі Сашка. Перед цим мама віддала синові всі заощаджені гроші й сказала зробити ремонт у квартирі, щоб в Іри та маленької внучки були найкращі умови. А тепер вони отримали радісну звістку, що зовсім скоро в них народиться ще одна донечка.
Сашко щасливий батько й коханий чоловік — це те, що найбільше хотіла бачити його мама.
