Ніколи б не подумала, що людина підозрілої зовнішності з подертою курткою влаштує мене на престижну роботу

Вже кілька місяців я була без роботи. Того дня поверталася з чергової співбесіди. «Ми Вам зателефонуємо» – стандартна фраза, яка людською мовою означала, що я не підходжу для цієї вакансії. Чесно зізнатися мене трохи засмутило те, що я не отримала цю роботу. Вона мені надзвичайно подобалася. Тому я була не в настрої.

Додому вирішила повертатися через парк. Купила собі гарячих пиріжків та чаю. Що може бути краще обіду на природі. Людей було мало. Кілька чоловіків вигулювали своїх собак. Я знайшла для себе зручну лавку та присіла.

Через кілька хвилин до мене підійшов чоловік. Від нього несло алког олем. Він сильно хитався. «Можна біля Вас присісти» – запитав він й навіть не дочекавшись відповіді важко впав на лавку. В нього була подерта куртка. Видно десь падав. «Пригостите мене пиріжком. А то я ніяк не можу дістатися до роботи». Я пригостила. Було видно, що він не алког олік. Просто загуляв сильно. До того ж сказав про роботу. «Ви не дивіться на мій вигляд. Я вчора сильно посварився з дружиною, ось й загуляв. Зі мною таке вперше. Вона мені зрадила Навіть не знаю, що робити далі» – він продовжував говорити. Я йому пожалілася на свою біду: «Не можу знайти роботу. Звідусіль мене виганяють. Кажуть недостатньо досвіду. А де ж його взяти, коли ніхто не бере». Ми розмовляли поки не скінчилися пиріжки.

«Ходімо, я тобі допоможу. Віддячу за пиріжки», – сказав цей чоловік та непевною ходою почав йти до виходу з парку. Робити було нічого. А тут хоч щось цікаве. Дуже скоро я помітила, що ми йдемо туди само, де я проходила співбесіду. Він зайшов прямо у офіс. Всі на нього дивно дивилися. Я думала, що нас зараз виженуть. Та він попрямував прямо у кабінет відділу кадрів.

«Ось знайшов нам нового дизайнера» – сказав він та показав на мене. Жінка, яка до цього зі мною розмовляла намагалася протестувати, але дуже скоро замовкла.

Виявилося, що цей чоловік власник та директор компанії. З того часу ми потоваришували й часто на обід ходимо до парку їсти пиріжки.
Іноді в житті, коли здається, що весь світ проти тебе, відбуваються неймовірні речі, тоді й там коли ти зовсім не очікуєш. І я щиро вдячна тій випадковій зустрічі, яка допомогла мені у скрутну хвилину.

Оцените статью
Ніколи б не подумала, що людина підозрілої зовнішності з подертою курткою влаштує мене на престижну роботу