Ніна, тягне на собі тягар домашнього господарства. Колись умовив її чоловік сидіти вдома, господарювати. Тоді погодилася, наразі жаліє, життя проходить мимо, а вона все в тарілках та каструльках.

Ніна поглядає на годинника, поспішаючи. Подруга Оксана спішно попросила зустрітися. Вони давно не зустрічалися, і причиною всьому Ніна. Їй завжди немає часу. Адже чоловік та дві доньки. Поки всім наготуєш, приберешся після них. Ніна весь день крутиться, не присяде. А Оксана останнім часом кожного дня телефонує та запрошує зустрітися. А сьогодні зателефонувала і не чекаючи заперечень, сказала що через двадцять хвилин зустрічаються.

Ну що Ніні залишилося робити. Кинула всі свої справи й побігла на зустріч із подругою. Зайшла в кафе, Оксана вже чекала її, побачила, махнула рукою. Ніна направилася до столика.
– Привіт. Класно виглядаєш Оксанко. Чому кликала так терміново.
– А по другому ти не йдеш. Спасибі за комплімент, а от про тебе так сказати не можу. Ніно, на кого ти стала схожа? Ти хоч коли дивишся на себе в дзеркало?
– Ой, ну чого ти пристала? Розповідай, як твої справи. Де наразі побувала?
– Їздила відпочивати до моря. Сина залишила з мамою. Можна і його було взяти, та температура піднялася, залишила. Тиждень провела чудово. А ти як?
– А що я. Все як завжди. Оксано, а хто тобі чоловічу роботу у квартирі робить?
– А тобі хто? – перебила подруга.

Ніна згадала, що останнім разом, коли кран потік, майстра викликала. Та як подумати, то завжди кличе майстрів. Чоловік Іван то на роботі, то на дивані перед телевізором. Останнім часом в телефоні більше сидить. Виходить можна і без чоловіка обійтися. Он Оксана як виглядає. І сина виховує і потреби ні в чому не має. Завжди весела. Від чоловіків відбою немає. Та заміж вона вже не хоче. Говорить, вистачило заміжжя один рік, а спогадів на все життя.

А Ніна, тягне на собі тягар домашнього господарства. Колись умовив її чоловік сидіти вдома, господарювати. Тоді погодилася, наразі жаліє, життя проходить мимо, а вона все в тарілках та каструльках.
– Оксанко, мені вже час бігти додому. Рада була бачити тебе, клич, я неодмінно прийду. Бувай.
– Бувай.

Ніна поспішала додому заклопотана. Скоро чоловік прийде з роботи, а в неї вечеря не готова.

Оцените статью
Ніна, тягне на собі тягар домашнього господарства. Колись умовив її чоловік сидіти вдома, господарювати. Тоді погодилася, наразі жаліє, життя проходить мимо, а вона все в тарілках та каструльках.