Ніна вийшла заміж і одразу переїхала жити до свекрів, бо так наполіг її чоловік. Вони мали двоповерховий будинок і верхній поверх відвели для молодого подружжя. Стосунки не заладались і невістка навіть просила зробити окремий вхід. Та свекруха навіть чути цього не хотіла. Залишився один варіант, щоб зберегти шлюб

Ввечері серед тижня задзвонив телефон. Ніна підняла слухавку, це була її найліпша подруга Світлана:

– Привіт! Ну, розповідай, як пройшло сватання? Батьки дійшли згоди?

– Та де там!,- сумним голосом відповіла Ніна.

Минулого тижня, коли вони зустрічалися у кафе, Ніна розповіла подрузі, що зараз у неї в сім’ї випливло багато суперечок, що абсолютно не доречно, адже на кону весілля. Батьки сперечаються про те, де житиме майбутнє подружжя.

А передувало цьому те, що сама Ніна живе у селі, яке знаходиться далеко від обласного центру, звідки родом її майбутній чоловік. У неї ще є старший брат, який нині живе і працює за кордоном. Таке його рішення, звісно, не порадувало батьків, адже вони навіть хату йому збудували поруч зі своїм домом. Думали син ожениться і житиме з дружиною неподалік від них. Та у нього виникли інші обставини й тепер він живе за тисячі кілометрів, а його свіжо збудований дім пустує поруч з батьківським подвір’ям.

І Ніну батьки не обділили. Теж розпочали будівництво житла для молодшої доньки, у тому ж таки селі. Будинок вже був майже готовий, залишалося доробити косметичний ремонт. То ж батьки розраховували, що хоча б донька лишиться у рідному селі., умови всі для того були.

Та життя внесло свої корективи. Ніна закохалася у хлопця з обласного центру. Микола жив у великому двоповерховому будинку разом з батьками. У домі місця було задосить і звісно, у батьків навіть розмов ніколи не виникало про те, що він буде жити окремо він них. Його майбутнє вони вже вирішили.

Тому, коли перед весіллям зайшла мова про те, де має жити молоде подружжя між сторонами виник конфлікт. Ніхто не хотів поступатись. Та все ж Ніна таки здалася і погодилася жити з чоловіком у його батьків. Вона й сама розуміла, що місті набагато більше можливостей, ніж у її маленькому селі.

Та все ж перспектива жити не окремою сім’єю, а ділити житлову площу зі свекрами, молоду наречену не тішила. І, як виявилось згодом, не дарма.

Після одруження вони відразу переїхали у будинок чоловікових батьків, як він і наполягав. Стосунки зі свекрухою не заладились з самого початку. Вона завжди була чимось не задоволена, й не соромилась критикувала невістку за будь-якої нагоди.

Пів року Ніна намагалася якось налагодити стосунки й встановити межі особистого простору, та жодна з її спроб не увінчалася успіхом. Тоді вона вирішила піти на крайній крок і запропонувала зробити на другий поверх окремий вхід. Та цього разу проти будь-яких змін виступив свекор, і навідріз відмовився від прибудови. Більше Ніна не підіймала цю тему.

З приходом холодів, молода дружина стикнулася із ще однією проблемою у домі свекрів – це жахливий холод через економію на опаленні. А коли вона намагалася хоч, якось зігрітися увімкнувши обігрівач, свекор знову виступив проти, бо той потягне багато електроенергії. Так і промучилась усю зиму, через що не раз за сезон хворіла на простуду. Дівчина у ці моменти згадувала батьківський дім, який хоч був набагато меншим у порівнянні з будинком чоловікових батьків, та він був теплим й затишним, таким, у який хотілось повертатися.

А тут вона не мала жодних прав. Свекри дорікали, що вона безпідставно хоче відчувати себе господинею у чужому домі, хоча й Ніна не вимагала ніяких привілеїв, крім звичайних комфортних умов проживання. А за комунальні послуги, до речі, сплачувала пополам, на рівні із сім’єю свекрів. Та схоже, на це звертати увагу ніхто не збирався.

То ж коли їй заборонили, навіть у власній кімнаті увімкнути обігрівач взимку, вона твердо вирішила, що з неї досить. З того моменту вона розпочала пошуки квартири. Чоловіка такий рішучий крок не потішити, та Ніна поставила ультиматум, що коли він хоче зберегти їхню сім’ю – мусить погодитись переїхати з нею. Свекри дуже образились, почувши про такий замір невістки й сказали, що вона вчинила не красиво. З того часу вони повністю перестали спілкуватися.

Та життя на квартирі не принесло бажаного потепління у стосунках молодого подружжя. Чоловік, оскільки це була не його ідея і він з самого початку був проти вимушеного переїзду, взагалі відмовився давати свою частку за орендну плату.

Ніна зрозуміла, що жити з чоловіком їй важче, ніж жити самій, не про таке подружнє життя вона мріяла. Тому вирішила з ним розлучитися.

Та все ж життя у місті припало дівчині до душі й вона вирішила не повертатися село. Тим більше, що тут уже працювала на хорошій роботі з можливістю кар’єрного росту.

Той будинок, який збудували для неї батьки, хотіла продати й купити власну квартиру у місті й почати життя з чистої сторінки. Та батьки вперлися й заборонили продавати дім. Вони так і не пробачили їй рішення покинути рідне село, бо сподівалися, що хоч одна дитина житиме поруч.

Ніну це не зупинило. Вона зателефонувала братові й попросила допомогти знайти роботу за кордоном, де він проживав. Вирішила, заробить достатньо коштів й тоді вже сама вирішить у якому місті їй жити.

Оцените статью
Ніна вийшла заміж і одразу переїхала жити до свекрів, бо так наполіг її чоловік. Вони мали двоповерховий будинок і верхній поверх відвели для молодого подружжя. Стосунки не заладались і невістка навіть просила зробити окремий вхід. Та свекруха навіть чути цього не хотіла. Залишився один варіант, щоб зберегти шлюб