Ну чому мені не щастить із дівчатами? Чому не зустрінеться та, за якою в огонь і в воду. Чи може таких і немає зовсім?

Чомусь мені не щастить з дівчатами. Познайомлюсь, йду на побачення, і потім відчуваю, що ні, зустрічатися більше не буду. Не така.
– Яку тобі потрібно? – Говорив мені Льошка, з яким дружимо все життя. – Взяти хоч би Таню, гарна дівчина, ти їй подобаєшся. А ти знову відвертаєшся. Скільки можна перебирати?

Я мовчки сопів, нічого друг не розуміє. Сам встиг розлучитися, а мене повчає. Та цього говорити не став, образиться. А сам вирішив в інтернеті знайомитися, можливо знайду ту єдину. Переписуюсь із дівчиною, адекватна, пише гарно, вирішив зустрітися. Запропонував. Оля відповіла згодою.

Наступного дня чекав дівчину біля входу в парк. Підійшла струнка брюнетка, аж дух захопило. Ось вона, та, яку чекав стільки років. Розговорилися, гуляли парком. Я запропонував перекусити. Згадав, що від хвилювання не обідав. Оля погодилася і ми не поспішаючи пішли до найближчого кафе.

До нас підбігла маленька дівчинка бідно вдягнена. Вигляд у неї, немов давно не вимивалася:
– Тітонько, дядю, дайте мені гроші. Я голодна, тістечко купити.
– Іди звідси, – просичала Оля.

Я від несподіванки оторопів. А потім дістав п’ятдесят гривень і простягнув дівчинці.
– Купи більше тістечок, щоб добре поїла.

Дівчинка схопила гроші й побігла. А ми з Олею направилися в кафе. Бачу по дівчині, що вона незадоволена моїм вчинком. А я не розумію її, як можна пройти мимо малої дитини. Ми замовили кожен собі. Я каву і декілька тістечок. Оля замовляла, щоб гарно поїсти.

Ми сиділи, розмовляли. Дівчина нарешті прокоментувала мій вчинок.
– Я не розумію, навіщо ти даєш гроші обірванці? В неї є батьки, які повинні забезпечити її існування.
– А якщо дівчинка живе в поганих умовах? Наприклад, з хворою бабусею, яка не може приготувати їду?
– То є органи опіки. Вони повинні слідкувати, щоб діти не попадали в таку ситуацію. Навіщо їм зарплату виплачують?

Оля ще довго обурювалася, а я сидів і думав. Знову мені не пощастило з дівчиною. Неначе усе при ній, а така черства. Коли Оля поїла, я покликав офіціанта, попросив роздільний рахунок. Дівчина аж побагровіла:
– Що ж ти за чоловік, що відмовляєшся заплатити за свою дівчину?
– Ти, Олю, не моя дівчина. Я у тобі помилився. Краще витрачу ці гроші на ще одну, бідно вдягнену дитину.

Ну чому мені не щастить із дівчатами? Чому не зустрінеться та, за якою у вогонь і в воду. Чи може таких і немає зовсім?

Оцените статью
Ну чому мені не щастить із дівчатами? Чому не зустрінеться та, за якою в огонь і в воду. Чи може таких і немає зовсім?