Ми вирішили родиною поїхати на вихідних до моїх батьків, провідати їх та можливо щось допомогти. Щоб не приїхати з порожніми руками купили смаколиків, хліба й у вихідний прокинулись зранку, щоб приїхати до обіду. Ми почали складати свої речі, які вчора ще використовували. Як тут у нашу квартиру хтось подзвонив. Олег пішов подивитися хто прийшов, він відкрив двері та побачив свого друга, який відразу почав обіймати Олега.
Ми запросили його у квартиру, Олександр все говорив і говорив. Багато чого ми почули від нього. Він сказав нам, що адресу йому сказали батьки Олега й Олександр вирішив відвідати товариша. Ми не знали як себе поводити, адже хотіли поїхати, а зараз маємо залишитись вдома, ми ж не можемо вигнати Олександра. Він для того, щоб побачити Артема стільки кілометрів подолав. Наші плани скасовано. Я зателефонувала до своїх батьків і сказала, що приїдемо на наступних вихідних.
Весь день ми провели час за столом. Олександр постійно розповідав про своє життя. Ввечері вирішили прогулятися та зробити міні екскурсію містом для чоловіка. Він запитав чи можна у нас переночувати одну ніч і потім він поїде додому. Ми погодились, що там тієї ночі, це ж друг мого чоловіка. Але на наступний день він не поїхав, сказав, що ще має справи і йому потрібно поїхати у лікарню для консультації, адже має деякі проблеми зі здоров’ям і не хоче відтягувати або приїжджати ще раз у місто.
Ось так і вийшло, що з понеділка на вівторок перенеслась консультація і так протягом усього тижня. Настали вихідні, я сказала, що ми їдемо до моїх батьків, адже пізніше вже не буде сенсу їхати. Олександр був не задоволений цією новиною, але нічого не вдієш, ми поїхали в трьох нашою машиною. Запропонували і йому зайти в гості до батьків, допомогти й разом назад швидше повернемось, але він відмовився і попросив аби його висадили біля магазина.
Ми приїхали до моїх батьків і розповіли що у нас сталося та чому ми не приїхали минулих вихідних. Моя мама все зрозуміла, але як виявилось вона на днях говорила з мамою Олега і та їй сказала, що Олександр любить випити й посваритися зі своєю дружиною. Він пішов з дому та забрав з собою усі заощадження. А адресу він знав давно, бо сам Олег колись розповідав де живе. Ось настав час і він згадав про друга, жити ж десь потрібно.
Це звісно не наші справи, але для чого він так вчинив з нами. Цілий тиждень жив нашим коштом. Куди тоді він кошти витратив. Нам розповідав, що у нього гроші поцупили, коли він їхав в маршрутці й тепер немає за що доїхати додому.
Як тепер після такої ситуації вірити “друзям”?
