Моя молодша сестра лежала у лікарні з запаленням легень. Оскільки тата у нас немає, бо він покинув маму, мене і меншу сестру, ще коли їй було тільки 3 роки, ми з мамою по черзі відвідували сестру. Вночі мама була поруч з ним, а вдень приходила я, бо мама на роботі.
Отож мама нас сама виховувала і жили ми на її зарплатню, то йти їй на лікарняний не дуже хороша ідея.
Першу половину дня я була на заняттях у коледжі, а потім йшла додому, готувала вечерю, брала одяг для брата і мами та йшла в лікарню. Мама з роботи приходила пізно, тому ми змінювались вже коли було темно, я сама ночувала вдома.
Два дні тому я як зазвичай прийшла у лікарню, біля вішалки з халатами я поставила пакет і зняла свій одяг, повісила та й одягала халат.
Коли я одягнулась хотіла взяти пакет, але йог не було. Я подивилась у коридор і побачила, що молода дівчина у халаті йде з пакетом схожим на мій.
– Крадійка! Стій! Як тобі не соромно красти у лікарні, – крикнула я.
Дівчина йшла далі наче не чула мене. Я побігла за дівчиною та висмикнула пакет.
Вона повернулася і дивилась на мене дуже здивованим поглядом.
Я розкрила пакет аби подивитись чи там мої речі. Там лежали не мої речі, я віддала пакет і мовчки поспішила назад до вішалки.
Я дуже переживала, що мої речі хтось інший забрав і мамі та сестра будуть без вечері.
Я гарно роздивилась все навкруги вішалки й побачила свій пакет на землі, напевно хтось прийняв його зі стільця, щоб сісти, але як я могла це не помітити?
Я взяла його і пішла до сестри. Вона смачно поїла. Ми чекали коли прийде новий лікар на огляд, адже наший лікар взяв відпустку.
Варто було бачити моє обличчя коли у палату зайшла та сама молода дівчина, яку я образила.
Мені стало соромно, я не знала куди себе подіти, тому попросила вибачення. Лікарка посміхнулась та поставила з розумінням до цієї ситуації. Потім виявилось, що ми живемо неподалік і від того часу добре спілкуємося.
