Однієї ночі я прокинулася від того, що почула телефонний дзвінок. Дзвонила бабуся. Коли я підняла слухавку, то почула, як вона плaчe. Я cтpaшeHн0 нaлякaлacя і боялася спитати, що сталося. Але бабуся все сказала сама.

Я виросла без батьків. Понад десять років тому вони загинули в автокатастрофі. Я цей день пам’ятаю як сьогодні, але, чесно кажучи, зробила б все можливе, аби швидше забути. На той час мені було 13 років. Я не знаю, що б зі мною стало, якби не мої бабуся з дідусем. Вони повернули мене до життя.

Я закінчила школу та вступила в університет де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Його звати Андрій. Він одразу натякнув мені, що в нього серйозні наміри й він хоче створювати зі мною сім’ю. Я в цьому впевнилася, коли через два місяці наших відносин він повіз мене знайомити зі своїми батьками. Вони прийняли мене дуже тепло. Я на якусь мить відчула, ніби це мої батьки. Дуже щирі, веселі й турботливі. Його мати боялась на мене лишній раз глянути, щоб не налякати та весь вечір називала “донечкою”.

Бабуся й дідусь не могли мною натішитися. Вони дуже раділи, що я зустріла такого хорошого хлопця і були певні, що він робитиме все для нашого щастя.

Побралися ми у тісному сімейному колі. Ні я, ні Андрій не були прихильниками пишних вечірок. Оскільки Андрій був єдиною дитиною у сім’ї, батьки робили все, аби забезпечити його всім необхідним. Вони подарували нам квартиру в центрі міста. Нам залишилося лише закупити необхідні меблі й зробити ремонт. Наше сімейне життя більше нагадувало казку і нічого не віщувало біди.

Однієї ночі я прокинулася від того, що почула телефонний дзвінок. Дзвонила бабуся. Коли я підняла слухавку, то почула, як вона плаче. Я страшенно налякалася і боялася спитати, що сталося. Але бабуся все сказала сама:

діда більше немає.

– що сталося? – тремтячи запитала я.

– серце. – коротко відповіла бабуся, схлипуючи.

Я миттю зібралася, пояснила Андрію всю ситуацію і помчала в лікарню. Він поїхав за мною. Я не знаю, що б у той момент робила без Андрія і його підтримки.

Вже в приймальному відділенні нам все пояснили. В мого дідуся ще з молоду були проблеми з серцем і тиском. Це все почалося після смерті батьків. Він ніколи себе не беріг, багато працював і ще й шкідливі звички мав.

Ми пережили похорон, відправили дідуся в останню путь. Коли повернулися до бабиної хати Андрій сказав, щоб я збирала речі бабусі — вона переїжджає до нас жити. Бабуся якось хотіла заперечити, але Андрій запевнив її, що сама вона в домі не залишиться.

Я дуже боялася починати розмову на таку тему, бо думала, що чоловік буде проти. Але він пояснив, що моя бабуся для нього як рідна і не правильно покидати її в такий час. В цей момент я зрозуміла, наскільки сильно люблю свого чоловіка.

Оцените статью
Однієї ночі я прокинулася від того, що почула телефонний дзвінок. Дзвонила бабуся. Коли я підняла слухавку, то почула, як вона плaчe. Я cтpaшeHн0 нaлякaлacя і боялася спитати, що сталося. Але бабуся все сказала сама.