Ми з чоловіком жили як і усі люди. Ми маємо дитину, обоє працюємо, дохід нормальний. Грошей нам завжди вистачало на всі наші потреби. Ми мали достатньо грошей і тому не думали про подальше життя. Та наші діти зросли й відповідно їхні потреби збільшувались. Олег не переймався про наше майбутнє, і був впевнений, що проблем не буде.
Одного дня я прийшла додому без настрою та зі сльозами на очах, мій чоловік не зрозумів, що сталося. Я йому повідомила, що у нас на роботі було скорочення і мене звільнили. Де шукати нову роботу я не знала. Отож я була весь час вдома. Чоловік був радий цьому, він давно хотів, щоб завжди в хаті було прибрано і наготовлено їсти. Але з часом у нашому бюджеті стало менше заощаджень.
Олегової зарплатні нам вистачало тільки на оплату комунальних послуг та купівлю продуктів. А купувати одяг собі й дітям не було за що. Ми почали часто сваритися. Олег постійно наголошував на тому, що я багато витрачаю грошей. Сказав, що сам буде купувати продукти та буде сам вирішувати на що витрачати гроші. Але коли він повернувся з супермаркету, то сказав, що витратив усі гроші, що у нього були. Ціни дуже великі. Купував лише необхідне, а вийшло так, що грошей витратив у рази більше ніж завжди витрачаю я.
З того часу чоловік більше не сварив мене, що я витрачаю багато грошей, а навпаки щоразу дивувався, що уміє зекономити. Але все одно як би ми не економили, часу були скрутні. Наші знайомі поїхали на заробітки за кордон і приїжджали додому з непоганим заробітком. Олег цього не хотів, аргументував це тим, що бачив він багато таких сімей, або чоловік знаходив собі іншу жінку за кордоном, або дружина вдома нового чоловіка.
Отож Олег сказав, що ми разом вдома подолаємо всі перешкоди. Він дуже любить нас та не хоче залишати самих. Пройшло трохи часу і я знайшла роботу в салоні краси, але поки що я працювала адміністратором. Через рік, я пройшла курси та сама почала працювати майстром манікюрю. Я мала навіть своїх клієнтів за допомогою яких я могла закрити частину наших сімейних витрат. Зараз я зрозуміла, що мій чоловік мав рацію, адже невідомо як би склалося наше життя, як би чоловік поїхав за кордон працювати.
